Пандор

персонаж давньогрецької міфології

Пандо́р (дав.-гр. Πάνδωρος) — персонаж давньогрецької міфології, син царя Афін Ерехтея і Праксіфеї, брат Кекропса, Метіона, Прокріди, Креуси, Хтонії, Орітії, ймовірно Протогонії і Пандори. Його мати принесла в жертву його сестер Хтонію, Протогонію і Пандору задля перемоги афінян у війні з Елефсіном.

Пандор
Πάνδωρος
Міфологія давньогрецька
Місцевість Афіни
Походження царевич
Батько Ерехтей
Мати Праксіфея
Брати/сестри Кекропс, Метіон, Прокріда, Креуса, Хтонія, Орітія, ймовірно Протогонія і Пандора
Діти Діос

По смерті батька усі сини претендували на його трон в Афінах, переміг Кекропс, через що Пандор був змушений виїхати до Евбеї, куди згодом втік і Кекропс, якого було скинуто з трону. Там брати створили колонію Халкіду. Там в нього народився син Діос, який надалі заснував однойменне місто.

Також Пандором називали Пандарея, сина Меропа. Ще ім'я Пандор мав один з єгипетських хроністів.

ДжерелаРедагувати

  • Псевдо-Аполлодор, Βιβλιοθήκη (Бібліотека), 3, 15, 1. (гр.)
  • Raoul Rochette, Histoire critique de l'établissement des colonies grecques, vol. 3, Treuttel et Würtz, 1815, p. 85. (фр.)
  • Étienne Clavier, Histoire des premiers temps de la Grèce, depuis Inachus jusqu'à la chute des Pisistratides, vol. 1, 1809, p. 127. (фр.)