Ервін Фрінк Сміт

американський патолог рослин

Ервін Фрінк Сміт (англ. Erwin Frink Smith; 18541927) — американський патолог рослин у Міністерстві сільського господарства США. Він відіграв важливу роль у дослідженні того, що бактерії можуть викликати захворювання рослин[5][6][7][8][9].

Ервін Фрінк Сміт
Народився 21 січня 1854(1854-01-21)[1][2]
Освеґо, Нью-Йорк, США
Помер 6 квітня 1927(1927-04-06)[1] (73 роки)
Вашингтон, США[3]
·ендокардит
Країна  США
Діяльність бактеріолог, мікробіолог, ботанік, фітопатолог, міколог
Галузь ботаніка і фітопатологія
Alma mater Коледж літератури, науки і мистецтв Мічиганського університетуd
Знання мов англійська
Заклад Міністерство сільського господарства США
Членство Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук

Життя та кар'єра ред.

Сміт народився в Гілберт Міллс, поблизу Фултон, Нью-Йорк, в родині Ранселора Кінга Сміта[7] та Луїзи Фрінк Сміт[10]. У 1870 році він разом із своєю родиною переїхав на ферму площею 80 акрів, на якй був яблуневий сад, в окрузі Клінтон, штат Мічиган. Сім'я Смітів зрештою переїхала в місто Норт-Плейнс, штат Мічиган. Нарешті Сміт зміг відвідувати середню школу, починаючи з 1876 року, коли йому було 22 роки[7].

Сміт був переважно самоучкою в ботаніці, бактеріології, багато читав французькою, німецькою та італійською. У 1881 році, ще навчаючись у середній школі, він написав книгу про флору Мічигану під назвою "Cataloque of the Phaenogamous and Vascular Cryptogamous Plants of Michigan" разом із Чарлзом Ф.Вілером. Чарлз Фей Вілер (1842–1910) був фармацевтом та ботаніком-любителем у Айонія (Мічиган). Він викладав Сміту ботаніку та французьку мову, коли Сміт навчався в середній школі[7].

Згодом Сміт працював у Державній раді охорони здоров’я Лансінгу, штат Мічиган, а також з перервами навчався у Мічиганському сільськогосподарському коледжі. У 1885 році Сміт опублікував книгу про санітарію води[7][10][11]. У 1885 році Сміта прийняли до Університету Мічігану, і незабаром після вступу він склав більшість іспитів, що дозволило йому отримати ступінь бакалавра біології у 1886 році після всього одного року навчання в університеті[7][10].

20 вересня 1886 року Сміт обійняв посаду в Мікологічній секції Відділу ботаніки Міністерства сільського господарства США, допомагаючи Френку Лемсону-Скрібнеру. Він склав карту поширення картопляної гнилі у Сполучених Штатах у 1885 році та Plasmopara viticola у 1886 році. Проте більшу частину досліджень (протягом 1887-1892 років) присвятив вивченню хвороб персика, за що і отримав отримав докторський ступінь у Мічигані у 1889 році[7][10].

У 1892 році Сміт почав працювати над бактеріальними захворюваннями рослин, починаючи з бактеріального в’янення гарбузів (Cucurbitaceae). Протягом усієї своєї кар’єри Сміт дотримувався гіпотези про те, що бактерії є вагомими причинами хвороб рослин, старанно описавши понад 100 бактеріальних захворювань рослин. Сміт опублікував свою вичерпну роботу Bacteria in Relation to Plant Diseases у трьох томах відповідно у 1905, 1911 та 1914роках. Подальша робота була опублікована в його підручнику Bacterial Diseases of Plants (1920)[7].

Голландський ботанічний дослідник Френк Ніколас Мейєр працював на Сміта у 1901 році, після прибуття до Сполучених Штатів[12]. Сміт був відомий тим, що найняв багатьох жінок у Бюро рослинництва, це було незвично на той час, зокрема ботаніків Неллі А. Браун, Мері К. Браян, Флоренс Геджес, Лючія МакКаллок, Агнес Квірк, Енджі Беквіт та Шарлотта Елліотт. Багато асистентів Сміта хвалили його за те, що він давав їм дослідницькі проекти, які відповідали їхнім навичкам, а не обмежував їх більш обмеженими завданнями, передбаченими класифікацією посад[13][14].

Ервін Сміт одружився з Шарлоттою Мей Баффет 13 квітня 1893 року. Їхній шлюб був щасливим, але трагічно обірвався смертю Шарлотти 28 грудня 1906 року, через вісім місяців після того, як їй встановили діагноз ендокардит. На пам'ять про дружину Сміт видав елегантну книгу поезії та біографії під назвою For Her Friends and Mine: A Book of Aspirations, Dreams and Memories (1915)[7][15].

Сміт помер 6 квітня 1927 року у Вашингтоні, округ Колумбія. Його прах було розвіяно в Вудс-Гоул (Массачусетс). У нього залишилася друга дружина Рут Уоррен Сміт[7].

Примітки ред.

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. https://www.annualreviews.org/doi/pdf/10.1146/annurev.py.21.090183.000321
  3. Catalog of the German National Library
  4. IPNI,  E.F.Sm.
  5. Clinton, G.P. (March 1936). Erwin Frink Smith (1854-1927). Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences. 70 (10): 575—578. JSTOR 20023193.
  6. Jones, LR; Rand, FV (1928). Erwin Frink Smith 1854-1927. Journal of Bacteriology. 15 (1): iv.2—6. doi:10.1128/JB.15.1.iv.2-6.1928. PMC 374975. PMID 16559291.
  7. а б в г д е ж и к л Campbell, C. Lee (1983). Erwin Frink Smith—Pioneer Plant Pathologist. Annual Review of Phytopathology. 21: 21—7. doi:10.1146/annurev.py.21.090183.000321. PMID 20735335.
  8. Erwin Frink Smith. Apsnet.org. Процитовано 22 березня 2013.
  9. Rogers, A. D. III (1952). Erwini Frink Smith. Memoirs of the American Philosophical Society. Т. 31. с. 675.
  10. а б в г Jones, L. R. Biographical Memoir of Erwin Frink Smith 1854-1927. Biographical Memoirs of the National Academy of Sciences (PDF). Т. XXI. Washington, DC: The National Academies Press. с. 1—71.
  11. Erwin Frink Smith Papers. National Agricultural Library. Процитовано 23 березня 2023.
  12. Frank N. Meyer (1875-1918). Special Collections, National Agricultural Library. Процитовано 25 травня 2014.
  13. Margaret W. Rossiter, "Women Scientists in the United States Before 1920," American Scientist 62 (1974).
  14. Margaret W. Rossiter (1982). Women Scientists in America: struggles and strategies to 1940. Johns Hopkins University Press, ISBN 978-0801825095
  15. "Erwin F. Smith Papers: Biographical Note" at Library of Congress, Manuscript Division

Посилання ред.