Відкрити головне меню

Ерато Козаку-Маркуллі (грец. Ερατώ Κοζάκου-Μαρκουλλή, латинізований варіант імені Erato Kozakou-Marcoullis; 3 серпня 1949, Лімасол[8]) — кіпрський дипломат і державний діяч. Займала посаду міністра закордонних справ Кіпру з липня 2007 року до березня 2008 року і з 5 серпня 2011 року по 27 лютого 2013 року.[9]. Перша жінка, яка займала цей пост.

Ерато Козаку-Маркуллі
грец. Ερατώ Κοζάκου-Μαρκουλλή[1]
Erato Kozakou-Marcoullis 2011.jpg
Народилася 3 серпня 1949(1949-08-03)[2][3] (70 років)
Limassol Municipality[d], Кіпр[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of Cyprus.svg Кіпр[4]
Діяльність політикеса [рідко], дипломатка
Alma mater Афінський національний університет імені Каподистрії[4], Афінський національний університет імені Каподистрії[4] і Гельсінський університет[4]
Науковий ступінь науковий ступінь в галузі права[d][4], Bachelor's degree in political science[d][4], PhD in political science[d][4] і PhD in sociology[d][4]
Володіє мовами Новогрецька, англійська[4], французька[4] і фінська[4]
Посада Minister of Foreign Affairs[d][5][6], Cyprus Minister of Communications and Works[d][7][6] і Minister of Foreign Affairs[d][5][6]
Автограф Lisbon Treaty FA Erato Kozakou-Marcoullis signature.png

БіографіяРедагувати

За її власним визнанням: «Моя мати народилась у Грузії, в місті Сухумі в 1916 році від батьків понтійського походження з Трапезунда. Її ім'я в дівоцтві було Варвара Апостолівна Текмичова і виросла вона в Сухумі. Навчалася в Тбілісі і Одесі на інженера-будівельника, а в 1935 році разом з родиною емігрувала в Грецію, де й познайомилася з моїм батьком кіпріотом. Моя мати говорила російською як рідною мовою і мою старшу сестру і мене виростила на руських піснях і казках»[10]

Народилася в Лімасолі в 1949 році. Вивчала юриспруденцію, у тому числі публічне право і політичні науки в Афінському університеті, який закінчила в 1972 і 1974, відповідно. вона отримала ступінь доктора філософії з соціології та політології в університеті Гельсінкі в 1979 році.

З 1980 року до 2007 працювала дипломатом в Міністерстві закордонних справ Республіки Кіпр. Зокрема, у 19961998 роки служила послом у Швеції з паралельною акредитацією у Фінляндії, Норвегії, Данії, Ісландії, Литві, Латвії та Естонії; у 1998-2003 роки була послом Республіки Кіпр в США з паралельною акредитацією в Світовому Банку, Міжнародному Валютному Фонді, Канаді, Бразилії, Гаяні та Ямайці, у Міжнародній Організації Цивільної Авіації і в Організації Американських Держав; у 2005-2007 роки була послом в Лівані та Йорданії[11].

16 липня 2007 року президентом Тассосом Пападопулосом призначена міністром закордонних справ і займала цю посаду до 28 лютого 2008 року. За її власним визнанням: «Як людина товариська, я бажаю мати якомога більше контактів з іноземними засобами масової інформації <...> Саме такий відтінок — дипломатії спілкування — я хотіла б запровадити для того, щоб зробити зрозумілими мети Кіпру міжнародній спільноті». В ранзі міністра закордонних справ розвивала відносини Кіпру з великою кількістю країн, вперше були здійснені візити в такі країни, як Саудівська Аравія, Кувейт і Киргизія, а в грудні 2007 року разом з президентом Пападопулосом брала участь у підписанні Лісабонського договору.

З квітня 2008 року до свого призначення на пост міністра комунікацій і публічних робіт, працювала керівником Робочої групи з питань майна, яка брала участь у переговорах між двома громадами Кіпру щодо вирішення питання майна греків, вигнаних і тікаючих з окупованої півночі острова і турків-кіпріотів, які переселилися на північ і залишили майно на півдні острова.

2 березня 2010 року вона стала міністром комунікацій і публічних робіт і займала цю посаду до серпня 2011 року, коли вона була вдруге призначена міністром закордонних справ. Її змінив Іоанніс Касулідіс 28 лютого 2013 року.

У шлюбі з Джорджем Маркуллісом. Мати двох синів.[12]

ПриміткиРедагувати