Енріке Гвайта

	Енріке Гвайта
	Енріке Гвайта
Особисті дані
Повне ім'я	Енріке Лукас Гонсалес Гвайта
Народження	15 липня 1910
	Лукас-Гонсалес, Аргентина
Смерть	10 травня 1959 (48 років)
	Баїя-Бланка
Зріст	172 см
Вага	73 кг
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1927–1928	«Естудьянтес»
Професіональні клуби*
Національна збірна**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 9 березня 2015.
	** Інформацію про ігри та голи за національну збірну ; оновлено 9 березня 2015.
Енріке Гвайта у Вікісховищі

Енріке Гвайта (італ. Enrique Guaita, нар. 15 липня 1910, Лукас-Гонсалес — пом. 10 травня 1959, Баїя-Бланка) — аргентинський та італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за збірні Аргентини та Італії.

У складі італійської збірної — чемпіон світу, а в складі збірної Аргентини — чемпіон Південної Америки.

Клубна кар'єра ред.

Народився 15 липня 1910 року в місті Лукас-Гонсалес. Вихованець футбольної школи клубу «Естудьянтес». Дорослу футбольну кар'єру 17-річний нападник розпочав 1928 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, ставши одним з головних її нападників.

На молодого нападника звернули увагу скаути італійської «Роми», і 1933 року він став одним з багатьох аргентинських футболістів, які перетнули Атлантику аби грати в Серії A. Гвайта виявився серед них одним із найталановитіших, вже у своєму другому сезоні в Італії ставши найкращим бомбардиром італійської першості, забивши 28 голів у 29 матчах. Втім продовжити виступи на полях Італії Гвайті, як і його партнерам по команді, також аргентинцям, Алехандро Скопеллі та Андресу Станьяро, не судилося. Фашистська Італія саме готувалася до війни в Ефіопії і в рамках мобілізації виклики до казарм отримали й аргентинські футболісти «Роми», які на той час вже отримали італійське громадянство. Попри запевнення керівництва клубу, що до Африки гравців не відправлять, аргентинці вирішили не ризикувати й таємно виїхали до Франції, звідки повернулися на батьківщину.

В Аргентині Гвайта 1936 року став гравцем «Расинга» (Авельянеда), а протягом 1938–1939 років грав за рідний «Естудьянтес», після чого припинив виступи на професійному рівні.

Помер 10 травня 1959 року на 49-му році життя у місті Баїя-Бланка.

Виступи за збірні ред.

1933 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини, провівши в її складі 3 гри.

Того ж року, вже перебравшись до Італії, провів одну гру за другу збірну цієї країни. А на початку 1934 був викликаний до головної збірної Італії, ставши автором обох голів італійців у програному нимі матчі Кубка Центральної Європи 1933—1935 проти збірної Австрії (2:4). Пізніше того ж року був включений до складу італійської збірної для участі у домашньому чемпіонаті світу. У першій грі турніру на стадії 1/8 фіналу на поле не виходив, але згодом брав участь в усіх іграх італійців на турнірі, включаючи виграний ними фінальний матч проти збірної Чехословаччини. До того у півфінальній грі проти австрійців став автором єдиного голу зустрічі, принісши італійцям перемогу і право участі у фіналі.

Після повернення до Аргентини знову залучався до її збірної, зокрема став у її складі континентальним чемпіоном 1937 року.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон	Клуб	Чемпіонат
Сезон	Клуб	Ліга	Ігор	Голів
1931	«Естудьянтес»	ПД	34	15
1932		ПД	28	17
1933		ПД	3	0
1933-34	«Рома»	A	32	14
1934-35	«Рома»	A	29	28
1936-37	«Расинг» (Авельянеда)	ПД	57	31
1938	«Естудьянтес»	ПД	23	8
1939	«Естудьянтес»	ПД	4	1
Усього			209	116

Статистика виступів за збірну Італії ред.

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
11-2-1934	Турин	Італія	2 – 4	Австрія	Кубок Центральної Європи	2
25-3-1934	Мілан	Італія	4 – 0	Греція	Відбір до ЧС 1934	-
31-5-1934	Флоренція	Італія	1 – 1	Іспанія	ЧС 1934 - чвертьфінал	-
1-6-1934	Флоренція	Італія	1 – 0	Іспанія	ЧС 1934 - чвертьфінал	-	перегравання
3-6-1934	Мілан	Італія	1 – 0	Австрія	ЧС 1934 - півфінал	1
10-6-1934	Рим	Італія	2 – 1	Чехословаччина	ЧС 1934 - Фінал	-	Перший титул
14-11-1934	Лондон	Англія	3 – 2	Італія	товариський матч	-
9-12-1934	Мілан	Італія	4 – 2	Угорщина	товариський матч	2
17-2-1935	Рим	Італія	2 – 1	Франція	товариський матч	-
24-3-1935	Відень	Австрія	0 – 2	Італія	Кубок Центральної Європи	-
Усього		Матчів	10		Голів	5

Статистика виступів у кубку Мітропи ред.


№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи та інші дії
1	1935	1/8	16.06.1935, Рим	Рома	3:1 [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]	Ференцварош
2	1935	1/8	22.06.1935, Будапешт	Ференцварош	8:0 [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]	Рома
Всього у кубку Мітропи					2		0

Титули і досягнення ред.

Командні ред.

Чемпіон світу (1):

Італія: 1934

Володар Кубка Америки (1):

Аргентина: 1937

Особисті ред.

Найкращий бомбардир Серії A (1):

1934–35 (28)

Посилання ред.

Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.