Відкрити головне меню

Емілі Блеквелл (англ. Emily Blackwell) — третя жінка, котра отримала ступінь доктора медицини у США, і друга жінка, котра отримала цей ступінь в Університеті Кейс Вестерн резерв.

Емілі Блеквелл
Emily Blackwell.jpg
Народилася 8 жовтня 1826(1826-10-08)[1][2][3]
Бристоль, Ейвон, Південно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство[4]
Померла 7 вересня 1910(1910-09-07)[1][2] (83 роки)
York Cliffsd, Мен, США[5]
Громадянство
(підданство)
46 Star US Flag.svg США
Діяльність лікар, гінеколог, акушерка
Alma mater Единбурзький університет і Case Western Reserve University School of Medicined (1854)[5]
Знання мов англійська
Брати, сестри  • Елізабет Блеквелл, Henry Browne Blackwelld і Anna Blackwelld
Нагороди

БіографіяРедагувати

Емілі народилася 8 жовтня 1826 року у Брістолі. У 1832 році її сім'я емігрувала до США, й у 1837 році поселилась поруч з Цинциннаті в Огайо. Взявши за приклад наполегливість в навчанні своєї старшої сестри Елізабет, Емілі старанно вивчала медицину і отримала ступінь доктора медицини у 1854 році. У 1857 році сестри Блеквелл і Марія Закревська заснували New York Infirmary for Indigent Women and Children. З самого початку Емілі відповідала за управління шпиталем і велику частину пожертв, які поступали на його адресу. Вона управляла шпиталем сорок років, контролюючи операції, доглядала за хворими і вела бухгалтерський облік. Блеквелл їздила до Олбані, щоб запевнити законодавців забезпечувати лікарню за рахунок фондів, що забезпечило б тривалу фінансову стабільність. Вона перетворила інститут, який розташовувався в орендованому 16-кімнатному приміщенні, у повноцінну лікарню. К 1874 році ця лікарня обслуговувала понад 7000 пацієнтів за рік.

Під час Громадянської війни у США сестри допомагали організовувати жіночу Центральну асоціацію допомоги, котра підбирала медичний персонал і навчала його, зокрема медсестер, для воєнної служби. Емілі та Елізабет Блеквелл разом з Мері Лівермор також відіграли важливу роль у розвитку санітарної комісії США.

Після війни, у 1868 році, сестри створили жіночий медичний коледж у Нью-Йорку. Емілі стала професором акушерства, а у 1869 році, коли Елізабет переїхала до Лондона, щоб допомогти організовувати Лондонську школу медицини для жінок, стала деканом коледжу. У 1876 році інститут став трирічним, а у 1893 - чотирирічним коледжем. У 1899 році у коледжі навчало 364 лікаря-жінки.

З 1883 року Емілі проживала зі своїм партнером по роботі Елізабет Кушир, котра також працювала лікарем у лікарні.[6] Вони пішли на пенсію на початку XX ст.. Після поїздки за кордон на рік-півтора, вони провели наступну зиму у їхньому домі у Монтклер, штат Нью-Джерсі, а літо - у штаті Мен. Блеквелл померла 7 вересня 1910 року у Йорк Кліффс, штат Мен, через декілька місяців після смерті її сестри Елізабет в Англії.[7][8]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. FemBio
  4. https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Emily_Blackwell
  5. а б Kelly H. A., Burrage W. L. Blackwell, Emily // American Medical Biographies — 2 — Baltimore: The Norman, Remington Company, 1920.
  6. Faderman, Lillian (2000). To Believe in Women. Mariner Books. с. 6, 289–290. ISBN 978-0-618-05697-2. 
  7. Faderman (2000), p. 289
  8. Dr. Emily Blackwell Dead. The New York Times. September 9, 1910. «One of Founders of First Women's Hospital In America.» 

ЛітератураРедагувати

  • Webster’s Dictionary of American Women, ISBN 0-7651-9793-6.

ПосиланняРедагувати