Еміль Юліус Клаус Фукс (нім. Emil Julius Klaus Fuchs, 29 грудня  1911, Рюссельсхайм, Німеччина — 28 січня 1988, Дрезден, НДР), більш відомий як Клаус Фукс (нім. Klaus Fuchs) —німецький фізик-теоретик.

Еміль Юліус Клаус Фукс
нім. Emil Julius Klaus Fuchs
Klaus Fuchs - police photograph.jpg
Народився 29 грудня 1911(1911-12-29)[1][2][…]
Рюссельсгайм-ам-Майн, Грос-Герау, Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер 28 січня 1988(1988-01-28)[1][2][…] (76 років)
Східний Берлін, НДР
Поховання Меморіал соціалістівd
Місце проживання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of East Germany.svg НДР
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність фізик-ядерник, atomic spy, політик, фізик-теоретик, викладач університету, фізик
Alma mater Лейпцизький університет (1931), Кільський університет, Університет Фрідріха-Вільгельмаd (серпень 1933), Бристольський університет і Единбурзький університет
Заклад Лос-Аламоська національна лабораторія, Atomic Energy Research Establishmentd, Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф, Дрезденський технічний університет і Бірмінгемський університет
Науковий ступінь доктор філософії (1937) і доктор наук[d] (1938)
Член Академія наук НДР, Reichsbanner Schwarz-Rot-Goldd, Central Committee of the Socialist Unity Party of Germanyd і Науково-дослідна рада НДРd
Батько Emil Fuchsd
У шлюбі з Grete Keilsond
Нагороди

CMNS: Еміль Юліус Клаус Фукс на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї Еміля Фукса, німецького теолога-квакера, і Ельзи Фукс (в дівоцтві Вагнер).

У 1930—1931 навчався в Лейпцігському університеті, де вступив в соціал-демократичну партію. У 1932 році вступив в Комуністичну партію Німеччини. У 1933 році втік до Франції і потім до Великої Британії. У 1937 році отримав ступінь доктора філософії з фізики в Брістольському університеті (науковий керівник — Невілл Мотт). Після початку війни Великої Британії з Німеччиною був інтернований як громадянин ворожої держави і провів півроку в таборі, де, щоб скоротати час, прочитав курс лекцій з фізики для інших інтернованих.

У 1941 році підключився до групи Рудольфа Пайерлса, яка у той час працювала над уточненням критичної маси урану і проблемою розділення ізотопів. В тому ж році через кілька місяців після початку війни Німеччини проти СРСР, Фукс вийшов на представників радянської військової розвідки і почав передавати відомості про британські розробки в області ядерної зброї. У 1943 був переданий на зв'язок розвідці НКДБ СРСР. У 1943 році, за рекомендацією Пайерлса, він став учасником Манхеттенського проекту. З червня 1944 року Фукс передає своєму зв'язному Гаррі Голду інформацію, що стосується своєї частини дослідної роботи з «Манхеттенського проекту».

Рудольф Пайерлс: «Я знаю, що Фукс діяв згідно зі своїми переконаннями. Він робив це не заради грошей і не з примусу. Він просто думав, що комуністи повинні отримати всю інформацію».

Віктор Вайскопф: «Він був переконаним комуністом. Він вважав, що атомна бомба не повинна належати тільки західному світу… Рівновага, очевидно, має існувати».

4 лютого 1950 року Клаус Фукс був арештований британськими спецслужбами. Допитувався у Великій Британії американським контррозвідником Робертом Лемфером, який переконав його розкрити особистість зв'язкового Гаррі Голда. Голд, у свою чергу, назвав Девіда Грінгласса, через останнього вийшли на Розенбергів.

Був засуджений на 14 років (максимальний термін за шпигунство у формі передачі військових секретів дружній державі, так як під час передачі секретів СРСР і Велика Британія були союзниками). На вимогу Сполучених Штатів про депортацію Клауса Фукса Велика Британія відповіла відмовою і тим врятувала його від страти. Радянський Союз, у свою чергу, відмовився визнати його своїм агентом.

У 1959 році Фукс був достроково звільнений і позбавлений британського громадянства. Повернувся до Німеччини (НДР). Одружився на високопоставленій співробітниці ЦК СЄПН Маргарет Кейльсон, з якою познайомився ще в юності. Працював у Центральному інституті ядерних досліджень і викладав у Дрезденському технічному університеті. З 1967 року був членом ЦК СЄПН, з 1972 року членом Президії Академії наук НДР.

Помер 28 січня 1988 року у Дрездені. До кінця життя, як згадувала його дружина, нічого вже не чекав від радянської влади. У 1988 році його не стало. І тоді в Радянському Союзі почався якийсь рух. Грета Фукс: «Нарешті, справу з нагородою було залагоджено. Мене запитали, де я її хочу отримати… Я відповіла, що візьму її в посольстві в Берліні. З тих пір я нічого не чула про цю нагороду».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Архів історії математики Мактьютор
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.

ЛітератураРедагувати