Еміль Юліус Клаус Фукс

Еміль Юліус Клаус Фукс (нім. Emil Julius Klaus Fuchs, 29 грудня  1911, Рюссельсхайм, Німеччина — 28 січня 1988, Дрезден, НДР), більш відомий як Клаус Фукс (нім. Klaus Fuchs) — німецький фізик-теоретик.

Еміль Юліус Клаус Фукс
нім. Emil Julius Klaus Fuchs
Ім'я при народженнінім. Emil Julius Klaus Fuchs
Народився29 грудня 1911(1911-12-29)[1][2][…]
Рюссельсгайм-ам-Майн, Німецька імперія[1]
Помер28 січня 1988(1988-01-28)[1][2][…] (76 років)
Східний Берлін, НДР
ПохованняМеморіал соціалістівd[4]
Місце проживанняПариж[1]
Велика Британія[1]
НДР[1]
Країна Велика Британія[5]
 НДР
 Сполучене Королівство
Діяльністьфізик-ядерник, атомний шпигун, політик, фізик-теоретик, викладач університету, фізик
Alma materЛейпцизький університет (1931)[1]
Кільський університет (1933)[1]
Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (серпень 1933)[1]
Бристольський університет (1937)[1]
ЗакладЛос-Аламоська національна лабораторія[1]
Харуелле[1]
Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф[1]
Бірмінгемський університет[1]
Единбурзький університет[1]
Науковий ступіньдоктор філософії[6] (1937) і доктор наук[d][1] (1938)
ВчителіМакс Борн і Рудольф Паєрлс
Аспіранти, докторантиBarry Spaind[6]
ЧленствоАкадемія наук НДР
Рейхсбаннер
Central Committee of the Socialist Unity Party of Germanyd
Науково-дослідна рада НДРd
ПартіяСоціал-демократична партія Німеччини (1932)[1], Комуністична партія Німеччини (1933)[1] і Соціалістична єдина партія Німеччини[1]
БатькоEmil Fuchsd
У шлюбі зGrete Keilsond[1]
РодичіKlaus Fuchs-Kittowskid
Нагороди

Біографія

ред.

Народився в сім'ї Еміля Фукса, німецького теолога-квакера, і Ельзи Фукс (до шлюбу Вагнер).

У 1930—1931 навчався в Лейпцизькому університеті, де вступив в соціал-демократичну партію. У 1932 році вступив в Комуністичну партію Німеччини. У 1933 році втік до Франції і потім до Великої Британії. У 1937 році отримав ступінь доктора філософії з фізики в Брістольському університеті (науковий керівник — Невілл Мотт). Після початку війни Великої Британії з Німеччиною був інтернований як громадянин ворожої держави і провів півроку в таборі, де, щоб скоротати час, прочитав курс лекцій з фізики для інших інтернованих.

У 1941 році підключився до групи Рудольфа Пайерлса, яка у той час працювала над уточненням критичної маси урану і проблемою розділення ізотопів. В тому ж році через кілька місяців після початку війни Німеччини проти СРСР, Фукс вийшов на представників радянської військової розвідки і почав передавати відомості про британські розробки в області ядерної зброї. У 1943 був переданий на зв'язок розвідці НКДБ СРСР. У 1943 році, за рекомендацією Пайерлса, він став учасником Мангеттенського проєкту. З червня 1944 року Фукс передає своєму зв'язному Гаррі Голду інформацію, що стосується своєї частини дослідної роботи з «Мангеттенського проєкту».

Рудольф Пайерлс: «Я знаю, що Фукс діяв згідно зі своїми переконаннями. Він робив це не заради грошей і не з примусу. Він просто думав, що комуністи повинні отримати всю інформацію».

Віктор Вайскопф: «Він був переконаним комуністом. Він вважав, що атомна бомба не повинна належати тільки західному світу… Рівновага, очевидно, має існувати».

4 лютого 1950 року Клаус Фукс був арештований британськими спецслужбами. Допитувався у Великій Британії американським контррозвідником Робертом Лемфером, який переконав його розкрити особистість зв'язкового Гаррі Голда. Голд, у свою чергу, назвав Девіда Грінгласса, через останнього вийшли на Розенбергів.

Був засуджений на 14 років (максимальний термін за шпигунство у формі передачі військових секретів дружній державі, так як під час передачі секретів СРСР і Велика Британія були союзниками). На вимогу Сполучених Штатів про депортацію Клауса Фукса Велика Британія відповіла відмовою і тим врятувала його від страти. Радянський Союз, у свою чергу, відмовився визнати його своїм агентом.

У 1959 році Фукс був достроково звільнений і позбавлений британського громадянства. Повернувся до Німеччини (НДР). Одружився з високопоставленою співробітницею ЦК СЄПН Маргарет Кейльсон, з якою познайомився ще в юності. Працював у Центральному інституті ядерних досліджень і викладав у Дрезденському технічному університеті. З 1967 року був членом ЦК СЄПН, з 1972 року членом Президії Академії наук НДР.

Помер 28 січня 1988 року у Дрездені. До кінця життя, як згадувала його дружина, нічого вже не чекав від радянської влади. У 1988 році його не стало. І тоді в Радянському Союзі почався якийсь рух. Грета Фукс: «Нарешті, справу з нагородою було залагоджено. Мене запитали, де я її хочу отримати… Я відповіла, що візьму її в посольстві в Берліні. З тих пір я нічого не чула про цю нагороду».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Find a Grave — 1996.
  5. https://www.nndb.com/people/565/000088301/
  6. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Література

ред.