Еміль Теодор Кохер
| Еміль Теодор Кохер | |
|---|---|
| нім. Emil Theodor Kocher | |
 | |
| Народився | 25 серпня 1841 Берн |
| Помер | 27 липня 1917 (75 років) Берн |
| Поховання | Бремгартенський цвинтарd[1][2] |
| Країна | .svg){kind=small} Швейцарія |
| Діяльність | хірург, лікар, викладач університету, фізіолог |
| Alma mater | Бернський університет |
| Галузь | Хірургія, зокрема Ендокринна хірургія |
| Заклад | Бернський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[3] |
| Вчителі | Теодор Більрот і Джозеф Лістер |
| Членство | Шведська королівська академія наук Zofingiad |
| Відомий завдяки: | Роботи в галузі фізіології, патології, хірургії |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології або медицини (1909) |
 Еміль Теодор Кохер у Вікісховищі | |
Еміль Теодор Кохер (нім. Emil Theodor Kocher, 25 серпня 1841, Берн — 27 липня 1917, Берн) — швейцарський хірург, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1909 році «за роботи в галузі фізіології, патології і хірургії щитоподібної залози».
Біографія
ред.Кохер народився в Берні, в сім'ї інженера Якова Олександра Кохера і Марії Кохер (Вермут), що належить до благополучного середнього класу. Мати Теодора була глибоко релігійною жінкою і під її впливом у Теодора на все життя зберігся інтерес до філософії і релігії.
У 1865 році з відзнакою закінчив медичну школу Бернського університету. Протягом п'яти років навчався хірургії у Відні, Парижі, Берліні і, нарешті, в Лондоні під керівництвом англійського хірурга сера Джозефа Лістера. У Відні вивчав хірургію в клініці Теодора Більрота. У 1872 році (Кохеру було 31 рік) він отримав посаду професора хірургії та директора хірургічної клініки Бернського університету. Тут Теодор Кохер зміг застосовувати антисептичні методи Джозефа Лістера і бездоганну операційну техніку Теодора Більрот. Справляв операції на органах грудної та черевної порожнини: ушивав пахові грижі, оперував хворих з травмами, переломами та вивихами, здійснював нейрохірургічні операції. Широко впровадив застосування шовкової нитки у зашиванні хірургічних ран.
У 1913 році оперував Н. К. Крупську.
Див. також
ред.- Затискач Кохера
- Футлярно-фасціальне висічення щитоподібної залози
Примітки
ред.- ↑ OpenStreetMap — 2004.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118564110 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
ред.- Біографія Еміля Кохера на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 25 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Нобелівська лекція Еміля Кохера [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |