Еміль Мішель Гіацинт Лемуан (фр. Émile Michel Hyacinthe Lemoine; 22 листопада 1840 — 21 лютого 1912) — французький цивільний інженер[en] і математик-геометр. Здобував освіту в низці навчальних закладів, зокрема в Національному військовому училищі та, найпримітніше, в Політехнічній школі. Лемуан працював домашнім учителем упродовж нетривалого періоду часу після завершення Політехнічної школи.

Еміль Лемуан
фр. Émile Lemoine
Ім'я при народженніфр. Émile Michel Hyacinthe Lemoine
Народився22 листопада 1840(1840-11-22)[1][2][…]
Кемпер
Помер21 лютого 1912(1912-02-21)[2][4] (71 рік)
Париж, Франція
Країна Франція
Діяльністьматематик, інженер-будівельник, інженер, викладач університету
Alma materНаціональне військове училище
Політехнічна школа
Спеціяльна архітектурна школаd
Галузьгеометрія і математика[5]
ЗакладПолітехнічна школа
Науковий керівникШарль Адольф Вюрц
ЧленствоЛіга французької батьківщини
Нагороди

Еміль Лемуан найбільш відомий за доведення існування точки Лемуана (або точки перетину симедіан) трикутника. Серед інших математичних праць — так звана ним система геометрографії та метод, який співвідніс алгебраїчні вирази з геометричними об'єктами. Еміля Лемуана називають співзасновником сучасної геометрії трикутника, оскільки багато з її характеристик присутні в його роботах.

Упродовж більшої частини свого життя Еміль Лемуан працював на посаді професора математики в Політехнічній школі. У пізніші роки працював цивільним інженером у Парижі; на аматорському рівні захоплювався музикою. Працюючи професором та цивільним інженером, Лемуан опублікував низку наукових праць з математики, більшість з яких увійшли до 14-сторінкового розділу «Геометрії в коледжі» Натана Альтшиллера Корта[en]. Еміль Лемуан також заснував математичний журнал «L'Intermédiaire des Mathématiciens[en]».

Вибрані праці

ред.
  • Sur quelques propriétés d'un point remarquable du triangle (1873)
  • Note sur les propriétés du centre des médianes antiparallèles dans un triangle (1874)
  • Sur la mesure de la simplicité dans les tracés géométriques (1889)
  • Sur les transformations systématiques des formules relatives au triangle (1891)
  • Étude sur une nouvelle transformation continue (1891)
  • La Géométrographie ou l'art des constructions géométriques (1892)
  • Une règle d'analogies dans le triangle et la spécification de certaines analogies à une transformation dite transformation continue (1893)
  • Applications au tétraèdre de la transformation continue (1894)
  • Note on Mr. George Peirce's Approximate Construction for π. Bull. Amer. Math. Soc. 8 (4): 137—148. 1902. doi:10.1090/s0002-9904-1902-00864-1. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.

Примітки

ред.

Посилання

ред.