Еміль Йоганн Віхерт (нім. Emil Johann Wiechert; 26 грудня 1861 — 19 березня 1928) — німецький фізик відомий через потенціали Ліенара-Віхерта. Запропонував першу модель шаруватої будови Землі яка знайшла підтвердження. Також був одним з перших дослідників електронів. Став першим у світі професором геофізики у Ґеттінґенському університеті. Місячний кратер Віхерт названий на його честь.

Еміль Йоганн Віхерт
нім. Emil Johann Wiechert
Emil Wiechert.jpg
Ім'я при народженні нім. Emil Johann Wiechert
Народився 26 грудня 1861(1861-12-26)
Тільзит, Королівство Пруссія
Помер 19 березня 1928(1928-03-19) (66 років)
Ґетінґен, Німеччина
Поховання Ґеттінґенське міське кладовищеd
Місце проживання Німеччина Німеччина
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німецький райх
Flag of Prussia (1892-1918).svg Пруссія
Діяльність фізик, геофізик, астроном, сейсмолог, викладач університету
Alma mater Кенігсберзький університет,
Геттінгенський університет
Галузь фізика, геофізика
Заклад Геттінгенський університет
Посада професор
Аспіранти, докторанти Бено Гутенберг і Ernst August Anseld[1]
Членство Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Російська академія наук, Прусська академія наук і Баварська академія наук
Відомий завдяки: Потенціал Ліенара — Віхерта

CMNS: Еміль Віхерт у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

Матерія яку ми вважаємо головною складовою Всесвіту побудована з невеликих окремих складових, хімічних атомів. Варто підкреслити що сьогоднішнє слово "атом" вже не залежить від старих філософічних спекуляцій: ми точно знаємо що атоми з якими ми маємо справу в жодному сенсі не є найпростішими можливими складовими Всесвіту. Навпаки, деякі явища, особливо у галузі спектроскопії, приводять до висновку що атоми є дуже складними структурами. В сучасному стані науки нам потрібно повністю залишити думки про те що йдучи до малих масштабів ми дійдемо до справжніх основ Всесвіту. Я вважаю що цю думку можна залишити без жодного жалю. Всесвіт є нескінченним у всіх напрямках, не тільки над нами у великому, але так само й під нами у малому. Якщо ми почнемо з нашого людського масштабу існування та станемо досліджувати Всесвіт все далі й далі, нарешті ми дійдемо, як у великому так і у малому, до туманної відстані де наші почуття, а потім й наші поняття, нас підводять.

Еміль Віхерт, Die Theorie der Eliktrodynamik und die Röntgensche Entdeckung, Schriften der Physikalisch-Ökonomischen Gesellschaft zu Königsberg in Preussen (1896) 37: 1-48.

 
Цитата Віхерта на вході до сейсмологічної станції Wiechert'schen Erdbebenwarte у Ґеттінґені.


ПриміткиРедагувати

  1. Математична генеалогія — 1997.

ПосиланняРедагувати