Еміль Адольф фон Берінг

Емі́ль А́дольф фон Бе́рінг (15 березня 1854(1854-03-15), Лавіце, Kreis Rosenberg in Westpreußen^d, Західна Пруссія — 31 березня 1917(1917-03-31), Марбург, Гессен-Нассау) — німецький бактеріолог, вважається творцем імунології, перший лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини за 1901 рік.

Еміль Адольф фон Берінг
нім. Emil Adolf von Behring
Еміль Адольф фон Берінг Еміль Адольф фон Берінг
Ім'я при народженні	угор. Emil Adolf Behring
Народився	15 березня 1854(1854-03-15) Гансдорф
Помер	31 березня 1917(1917-03-31) (63 роки) Марбург ·пневмонія
Поховання	Behring-Mausoleumd
Країна	Німецька імперія  Королівство Пруссія
Національність	німець
Діяльність	імунолог, лікар, письменник-документаліст, викладач університету, фізіолог, бактеріолог
Alma mater	HU Berlin
Галузь	фізіолог, імунолог
Заклад	Марбурзький університет Університет Мартіна Лютера Шаріте
Науковий ступінь	PhD
Науковий керівник	Роберт Кох і Кітасато Сібасабуро
Відомі учні	Йоганес Фібіґер
Членство	Academy of Science for Public Utilityd Американська академія мистецтв і наук Pépinière-Corpsd Corps Guestphalia et Suevoborussia Marburgd Germania Marburgd
У шлюбі з	Else von Behringd
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1901) Залізний хрест 2-го класу для некомбатантів Офіцер ордена Почесного легіону Орден Грифона (Мекленбург)
Еміль Адольф фон Берінг у Вікісховищі

Народився у багатодітній родині (сім'я мала 13 дітей, він був п'ятим) у родині вчителя. Закінчив військово-медичну школу в Берліні, служив у війську. З 1888 р. був асистентом Роберта Коха. Від 1895 року професор університету в Галле та Інституту Терапії у Марбурзі.

Праці

Вперше показав, що сироватка крові імунізованих тварин має антитоксичні властивості. Разом з Кітасато Сібасабуро і незалежно від Еміля Ру створив сироватку, ефективну проти правця (1890) і дифтерії (1901). У наступні роки чимало працював над проблемою імунізації проти туберкульозу.

Був автором багатьох наукових праць, між іншим:

• Die praktischen Ziele der Blutserumtherapie (1892)
• Aetiologie und aetiologische Therapie des Tetanus (1904)
• Diphterie (1910)
• Einfuehrung in die Lehre von der Bekaempfung der Infektionskrankheiten (1912)

Нагороди

• Орден Грифа (1895)
• Орден Корони (Пруссія) 2-го класу (1896) із зіркою (1916)
• Нобелівська премія з фізіології або медицини (1901)
• Орден Червоного орла 2-го класу (1912)
• Залізний хрест 2-го класу на білій стрічці для некомбатантів (1915) — за винайдення вакцини від правця, яка врятувала чимало солдатів під час Першої світової війни.
• Офіцер ордена Почесного Легіону (Франція)

Див. також

• 65685 Беринг — астероїд, названий на честь вченого.

Література

• Bernhard vom Brocke In: Walther Killy (Hrsg.): 1. Auflage. Band 1: Aachen–Boguslawski. K. G. Saur. — München 1995. — S. 402—403. — ISBN 3-598-23161-X. (нім.)
• Richard Bieling Der Tod hatte das Nachsehen. Emil von Behring — Gestalt und Werk. — Bielefeld: Bielefelder Verlag, 1954. (нім.)
• Ulrike Enke Behrings Nachlässe — Behrings Biographien. In: Berichte zur Wissenschaftsgeschichte. 37, 2014. — S. 216—239. (нім.)
• Werner Köhler Behring, Emil von. In: Werner E. Gerabek, Bernhard D. Haage, Gundolf Keil, Wolfgang Wegner (Hrsg.): Enzyklopädie Medizingeschichte. — De Gruyter, Berlin, New York, 2005. — ISBN 3-11-015714-4. — S. 160 f. (нім.)
• Derek S. Linton Emil von Behring. Infectious Disease, Immunology, Serum Therapy. — American Philosophical Society, Philadelphia 2005. — ISBN 0-87169-255-4. (англ.)
• Hans Schadewaldt Die Anfänge der Immunologie. Emil Behrings Serumtherapie. In: Heinz Schott (Hrsg.): Meilensteine der Medizin. — Harenberg, Dortmund, 1996. — ISBN 3-611-00536-3. — S. 375—380. (нім.)