Еммануель Берко

французька акторка, кінорежисерка та сценаристка

Еммануе́ль Берко́ (фр. Emmanuelle Bercot; нар. 6 листопада 1967, Париж) — французька акторка, кінорежисерка та сценаристка.

Еммануель Берко
фр. Emmanuelle Bercot
Emmanuelle Bercot Cannes 2015.jpg
Еммануель Берко на Каннському МКФ, 2015
Дата народження 6 листопада 1967(1967-11-06) (55 років)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія акторка, кінорежисерка, сценаристка
Alma mater Курси Флоран і La femis
Роки активності 1991 — наш час
Діти Немо Шифман
IMDb ID 0073384
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Commons-logo.svg Еммануель Берко у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Еммануель Берко народилася 6 листопада 1967 у Парижі. Під час навчання в школі відвідувала школу танців Сержа Альцетта і театральну студію. Після школи вступилва до Паризької драматичної школи «Курси Флоран». Після цього Берко працювала під керівництвом французького актора і театрального режисера Робера Оссейна і режисера Жана-Люка Тардьє. Після провалу вступних іспитів до консерваторії вступила до французької державної кіношколи «La Fémis» на відділення режисури[1].

Берко була одружена з французьким кінорежисером і оператором Гійомом Шифманом. Народила сина Немо, який теж знімається в кіно.

Кар'єраРедагувати

У 1995 році Еммануель Берко дебютувала у кіно як режисерка, знявши кілька короткометражних фільмів, серед яких Правда Романес (фр. True Romanès, 1995), Канікули (фр. Les Vacances, 1997) nf Мікросхема (фр. La Puce, 1999). Стрічки були високо оцінені професійною критикою, а фільм Канікули у 1997 році отримав Приз журі Каннського кінофестивалю.

У 1991 році Еммануель Берко почала акторську кар'єру. У 1998 році знялася у «Зимових канікулах» Клода Міллера, потім — «Це починається сьогодні» (1999) Бертрана Таверньє та «Одна за усіх» (2000) Клода Лелюша. Зіграла головну роль у своєму дебютному повному метрі «Клеман» (2003) про 30-річну жінку, закохану у 13-річного хлопчика. Фільм був представлений на кінофестивалі в Каннах у 2001 році в секції «Особливий погляд».

У 2005 році Берко випустила повнометражну музичну драму «Задній план» про маніакальну любов тінейджерки до популярної співачки Лорен з Еммануель Сеньє та Ізільд ле Беско у головних ролях. Вперше фільм було продемонстровано на Венеційському кінофестивалі у 2005 році, і в тому ж році стрічка завоювала приз за найкращу режисерську роботу на кінофестивалі в Салоніках.

У 2009 році вона для Canal+ поставила телефільм «Мої дорогі уроки» (фр. Mes chères études), який розповідає про студентів, вимушених займатися проституцією, щоб прогодувати себе.

У 2011 році Еммануель Берко знялася в ролі Сью Елен у стрічці «Паліція» та працювала в одному з сегментів у фільмі-пародії «Право на „Ліво“» (Les Infidèles) про чоловічу невірність та її варіації.

У 2013 році в рамках 63-го міжнародного Берлінського кінофестивалю було представлено фільм Берко «По сигарети», у головних ролях з Катрін Деньов та син Немо Шиффманом.

У 2015 році вийшла нова режисерська робота Еммануель Берко — драма про дорослішання неповнолітнього злочинця «Молода кров» (З високо піднесеною головою). Ця стрічка, головну жіночу роль у якій виконала Катрін Деньов, 13 травня 2015 року відкрила 68-й Каннський кінофестиваль[2]. Сама ж Берко отримала приз фестивалю за найкращу жіночу роль у фільмі «Мій король» (2015), розділивши його з американською акторкою Руні Мара (за фільм «Керол») [3].

ФільмографіяРедагувати

Акторка
Рік Назва Оригінальна назва Роль
1991 Дівчатка Ragazzi Еммануель
1995 Стан місць État des lieux
1997 Гонитва за божеством La divine poursuite
1998 Зимові канікули La classe de neige міс Грімм
1999 Це починається сьогодні Ça commence aujourd'hui місіс Тіво
1999 Одна за всіх Une pour toutes дружина Сема Морвана
2001 Клеман Clément Маріон
2004 До скорого! À tout de suite Лоренс
2005 Божевільний кемпінг Camping sauvage Флоренс
2007 Дитинства Enfances мати Орсона Уеллса (епізод «Очі дитини»)
2010 Карлос Carlos міні-серіал
2011 Паліція Polisse Сью Еллен
2012 Вулиця Мандар Rue Mandar Аліна
2013 Одинак En solitaire лікарка
2015 Мій король Mon roi Тоні
2018 Дівчата сонця Les Filles du soleil Матильда
Режисерка та сценаристка
Рік Назва Оригінальна назва Примітки
1997 Канікулі Les vacances короткометражка, режисерка, сценаристка
1999 Вибір Елоді Le choix d'Élodie телевізійний, режисерка
1999 Мікросхема La puce короткометражний, режисерка, сценаристка
2000 Сценарії на наркотики Scénarios sur la drogue серіал, режисерка, сценаристка
2001 Клеман Clément режисерка, сценаристка
2003 Хтось тебе кохає Quelqu'un vous aime… короткометражний, режисерка
2004 À poil! короткометражний, режисерка
2005 Задній план Backstage режисерка, сценаристка
2009 Чорний люкс Suite noire серіал, режисерка, сценаристка
2010 Студентка за визовом Mes chères études телевізійний, режисерка, сценаристка
2010 Людина, яка хотіла жити по-своєму L'homme qui voulait vivre sa vie сценаристка
2011 Паліція Polisse сценаристка
2011 Право на «Ліво» Les infidèles режисерка (епізод «Питання»)
2013 По сигарети Elle s'en va режисерка, сценаристка
2015 Молода кров La tête haute режисерка, сценаристка
2016 Донька Бреста La Fille de Brest режисерка, сценаристка (з Северіном Бошемом)

ВизнанняРедагувати

Нагороди і номінації Еммануель Берко[4]
Рік Категорія Номінантка Результат
Каннський кінофестиваль
1997 Золота пальмова гілка за найкращий короткометражний фільм Канікули Номінація
Приз журі Канікули Нагорода
1999 Приз Cinefondation (2-е місце) Мікросхема Нагорода
2001 Приз молодіжного журі Клеман Нагорода
2015 Найкраща жіноча роль (разом з Руні Мара у фільмі Керол) Мій король Нагорода
Фестиваль романтичних фільмів у Кабурі
1998 Золотий Сван Канікули Нагорода
Кінофестиваль у Салоніках
2005 Золотий Александр Задній план Номінація
Найкраща режисерська робота Нагорода
Премія «Сезар»
2012 Найкращий оригінальний сценарій (разом з Майвенн) Паліція Номінація
2016 Найкращий фільм Мій король Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкраща акторка Номінація
Найкращий сценарій Молода кров (разом з Марсією Романо) Номінація
2017 Найкращий адаптований сценарій Донька Бреста (разом з Северіном Бошемом) Номінація
Премія «Люм'єр»
2012 Найкращий сценарій (разом з Майвенн) Паліція Номінація
2016 Найкраща акторка Мій король Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2013 Золотий ведмідь По сигарети Номінація
Приз Луї Деллюка
2013 Найкращий фільм По сигарети Номінація

ПриміткиРедагувати

  1. Annuaire des anciens élèves de la Fémis [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], sur le site de la Fémis.
  2. У Каннах стартував 68-й кінофестиваль [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // LB.ua, 14 травня 2015. Процитовано 15 травня 2015
  3. Каннський кінофестиваль оголосив імена переможців. telekritika.ua. 24.05.2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25.05.2015. 
  4. Повний перелік нагород на номінацій Еммануель Берко [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

ПосиланняРедагувати