Елізабет Гігу

французький політик

Елізабет Гігу (фр. Élisabeth Guigou; уроджена Вальє, нар. 6 серпня 1947(19470806), Марракеш, Марокко) — французький політик, член Соціалістичної партії.

Елізабет Гігу
фр. Élisabeth Guigou
Ім'я при народженні фр. Élisabeth Vallier[1]
Народилася 6 серпня 1946(1946-08-06)[2][3] (77 років)
Марракеш[4]
Країна  Франція
Діяльність політична діячка
Alma mater Національна школа адміністрації (1974), Sciences Po Aix-en-Provenced, Університет Поля Сезанна і Paul-Valéry-Montpellier Universityd
Знання мов французька[5]
Посада міністерство праці Франціїd, Minister of Justiced, депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат регіональної радиd, депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат Національної асамблеї Франції[6], Депутат Європейського парламенту[7], президент, Q107343317?, secretary generald і Q60723182?[8]
Партія Соціалістична партія і Об'єднана соціалістична партіяd
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» Кавалер ордена Почесного легіону
Сайт elisabeth-guigou.fr

Біографія ред.

Вона вивчала літературу (зі спеціалізацією в області американської літератури). Закінчила Інститут політичних досліджень в Екс-ан-Прованс, отримала підвищення кваліфікації в Національній школі адміністрації. Працювала на різних посадах в уряді, в тому числі а апараті Жака Делора, коли він був міністром фінансів та економіки.

У 19901993 вона була міністром-делегатом з європейських відносин в урядах Мішеля Рокара, Едіт Крессон та П'єра Береговуа.

У період 19922001 входила до ради регіону Прованс — Альпи — Лазурний Берег. У 19941997 — член Європейського парламенту. Вона працював віце-президентом групи Партії європейських соціалістів та входила до Комітету з інституційних питань.

У 1997 році отримав мандат члена Національних зборів від департаменту Сена-Сен-Дені. Незабаром вона отримала портфель міністра юстиції в уряді Ліонеля Жоспена4 червня 1997 по 18 жовтня 2000), потім — міністр праці та соціальної солідарності до 5 травня 2002. На парламентських виборах у 2002 році, 2007 та 2012 була знову обрана в нижню палату французького парламенту. У 2008 році також одночасно займала посаду заступника мера міста Нуазі-ле-Сек.

Посилання ред.

Примітки ред.