Елізабет Гігу
Елізабет Гігу (фр. Élisabeth Guigou; уроджена Вальє, нар. 6 серпня 1947, Марракеш, Марокко) — французький політик, член Соціалістичної партії.
| Елізабет Гігу | |
|---|---|
| фр. Élisabeth Guigou | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Élisabeth Vallier[1] |
| Народилася | 6 серпня 1946[2][3] (78 років) Марракеш[4] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | політична діячка |
| Alma mater | Національна школа адміністрації (1974), Sciences Po Aix-en-Provenced, Університет Поля Сезанна і Paul-Valéry-Montpellier Universityd |
| Знання мов | французька[5] |
| Посада | міністерство праці Франціїd, Міністр юстиції Франції, депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат регіональної радиd, депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат Національної асамблеї Франції[6], Депутат Європейського парламенту[7], президент, Q107343317?, secretary generald, Q60723182?[8] і Q113355951? |
| Партія | Соціалістична партія і Об'єднана соціалістична партіяd |
| Нагороди |   |
| Сайт | elisabeth-guigou.fr |
Біографія
ред.Вона вивчала літературу (зі спеціалізацією в області американської літератури). Закінчила Інститут політичних досліджень в Екс-ан-Прованс, отримала підвищення кваліфікації в Національній школі адміністрації. Працювала на різних посадах в уряді, в тому числі а апараті Жака Делора, коли він був міністром фінансів та економіки.
У 1990–1993 вона була міністром-делегатом з європейських відносин в урядах Мішеля Рокара, Едіт Крессон та П'єра Береговуа.
У період 1992–2001 входила до ради регіону Прованс — Альпи — Лазурний Берег. У 1994–1997 — член Європейського парламенту. Вона працював віце-президентом групи Партії європейських соціалістів та входила до Комітету з інституційних питань.
У 1997 році отримав мандат члена Національних зборів від департаменту Сена-Сен-Дені. Незабаром вона отримала портфель міністра юстиції в уряді Ліонеля Жоспена (з 4 червня 1997 по 18 жовтня 2000), потім — міністр праці та соціальної солідарності до 5 травня 2002. На парламентських виборах у 2002 році, 2007 та 2012 була знову обрана в нижню палату французького парламенту. У 2008 році також одночасно займала посаду заступника мера міста Нуазі-ле-Сек.
Посилання
ред.- Особистий блог [Архівовано 5 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Наступним Верховним представником ЄС може стати француженка Елізабет Гігу [Архівовано 23 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ЄС готує план фінансової допомоги Україні на 6 млрд євро [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ http://www.lesbiographies.com/Biographie/GUIGOU-Elisabeth,45616
- ↑ Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Національна асамблея Франції — 1958.
- ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000047100791