Ельфо

муніципалітет у департаменті Па-де-Кале, Франція

Ельфо́ (фр. Helfaut) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 1732 особи (01.01.2021)[1].

Ельфо
Helfaut

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Сент-Омер
Кантон Арк
Код INSEE 62423
Поштові індекси 62570
Координати 50°41′54″ пн. ш. 2°14′38″ сх. д.H G O
Висота 23 - 95 м.н.р.м.
Площа 8,92 км²
Населення 1732 (01.01.2021[1])
Густота 194,2 ос./км²
Розміщення
Ельфо. Карта розташування: Франція
Ельфо
Влада
Мер
Мандат
Francis Marquant
2020-2026

Мапа

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 210 км на північ від Парижа, 60 км на захід від Лілля, 60 км на північний захід від Арраса.

Демографія

ред.

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 852 136 132 208 232 124 20
Жінки 907 120 76 216 260 187 48


Економіка

ред.

2010 року серед 999 осіб працездатного віку (15—64 років) 698 були активними, 301 — неактивною (показник активності 69,9%, у 1999 році було 67,8%). З 698 активних мешканців працювало 614 осіб (333 чоловіки та 281 жінка), безробітними було 84 (40 чоловіків та 44 жінки). Серед 301 неактивної 76 осіб було учнями чи студентами, 134 — пенсіонерами, 91 була неактивною з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 610 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1535,0 особи, медіана доходів виносила 19 079 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

ред.
  Візерн Бландек  
Аллін Пн Еренгем
Зх    Ельфо    Сх
Пд
Піем Енгем Ек

Посилання

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 18 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 18 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 18 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.