Еренгем (Па-де-Кале)

муніципалітет у департаменті Па-де-Кале, Франція

Еренге́м, Еренґем (фр. Heuringhem) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 1379 осіб (1-1-2021)[1].

Еренгем
Heuringhem

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Сент-Омер
Кантон Ер-сюр-ла-Лі
Код INSEE 62452
Поштові індекси 62575
Координати 50°41′44″ пн. ш. 2°17′00″ сх. д.H G O
Висота 25 - 84 м.н.р.м.
Площа 5,79 км²
Населення 1379 (1-1-2021[1])
Густота 238,2 ос./км²
Розміщення
Еренгем (Па-де-Кале). Карта розташування: Франція
Еренгем (Па-де-Кале)
Влада
Мер
Мандат
Jean-Paul Lefait
2020-2026

Мапа

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 210 км на північ від Парижа, 60 км на захід від Лілля, 60 км на північний захід від Арраса.

Демографія ред.

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 656 152 80 184 196 40 4
Жінки 647 120 104 156 207 56 4


Економіка ред.

2010 року серед 940 осіб працездатного віку (15—64 років) 633 були активними, 307 — неактивними (показник активності 67,3%, у 1999 році було 70,8%). З 633 активних мешканців працювали 593 особи (318 чоловіків та 275 жінок), безробітними було 40 (15 чоловіків та 25 жінок). Серед 307 неактивних 97 осіб було учнями чи студентами, 115 — пенсіонерами, 95 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 501 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 1376,0 особи, медіана доходів виносила 19 693 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети ред.

Галерея зображень ред.

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023. 
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 18 août 2010. , наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007). Insee. Процитовано 18 août 2010. , наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 18 août 2010. , наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011. 
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.