О-де-Франс
О-де-Франс (також Верхня Франція, фр. Hauts-de-France) — регіон Франції, створений відповідно до територіальної реформи французьких регіонів 2014[1] внаслідок об'єднання регіонів Нор-Па-де-Кале і Пікардія. Датою утворення нового регіону вважається 1 січня 2016[2].
О-де-Франс | ||
---|---|---|
Hauts-de-France | ||
Розташування | ||
| ||
Столиця | Лілль | |
Президент ради | Ксавьє Бертран | |
Департаменти | Нор Па-де-Кале Ена Сомма Уаза | |
Кантони | 145 | |
Комуни | 3 838 | |
Площа1 | 31 813 км² | |
Населення | (3-тє місце) | |
* 01.01.2004 (за оцінками) |
5 987 883 | |
* 08.03.1999 (за переписом) |
3,99 млн. | |
* Щільність (2004) | 188,22/км² | |
![]() | ||
1 За земельним реєстром, за винятком озер, ставків і льодовиків площею більше 1 км², а також естуарій річок. | ||
![]() |
НазваРедагувати
У тексті закону визначено тимчасове найменування регіону, що складається з поєднання назв історичної області Пікардія (фр. Picardie), протоки Па-де-Кале (фр. Pas de Calais) і позначення місця регіону на мапі Франції (Нор — північ; фр. Nord), розділених (у французькому написанні) дефісами. Постійна назва та місцезнаходження регіональної столиці повинні бути визначені Регіональною радою до 1 липня 2016 і затверджено Державною радою Франції до 1 жовтня 2016[3][4].
ГеографіяРедагувати
Регіон, загальною площею 31813 км² є восьмим за величиною на території метрополії Франції. Він розташований на північному сході країни і межує з регіоном Іль-де-Франс на півдні, регіоном Нормандія на південному заході та регіоном Гранд-Ест на південному сході. На північному сході регіон межує з Бельгією. З північного сходу регіон омивається Північним морем і протокою Па-де-Кале.
ІсторіяРедагувати
У Середньовіччі Пікардія розпадалася на графства Вермандуа, Валуа і Ам'єннуа. Області навколо Суассона і Лана жили самостійним політичним життям. Вперше назву «Пікардія» зафіксовано в документах XIII століття. Так називали область поширення особливої пікардської говірки. Володіння Пікардії у французької корони оскаржували англійці і герцоги Бургундські. Через Пікардію проходили шляхи майже всіх завойовників, які прагнули опанувати Парижем. У ході Першої світової війни багато старовинних міст Пікардії, включаючи Перонн і Сен-Кантен, були повністю зруйновані.
Пікардія — батьківщина готичної архітектури, тут збереглося шість видатних середньовічних соборів, найбільший з яких — в Ам'єні.
У 1790 році історичні провінції Франції були перетворені в департаменти. Під час Третьої республіки у 1919 році Етьєном Клементелем були засновані «економічні регіони» і зроблена перша спроба економічного планування.
Адміністративний поділРедагувати
Регіон має площу понад 31813 км² з чисельністю населення 5987883 осіб[5]. . Щільність населення складає (станом на 2013 рік) 188,22 осіб/км². Тимчасовим адміністративним центром є Лілль, рішення про остаточний адміністративний центр має бути прийняте регіональною радою до кінця червня 2016[2].
ДепартаментиРедагувати
Департамент | Герб | Площа | Населення | Щільність населення | Префектура | |
---|---|---|---|---|---|---|
02 | Ена | 7369 км² | 540 888 | 75,33 осіб/км² | Лан | |
59 | Нор | 5743 км² | 2 587 128 | 455,85 осіб/км² | Лілль | |
60 | Уаза | 5860 км² | 810 300 | 140,56 осіб/км² | Бове | |
62 | Па-де-Кале | 6671 км² | 1 463 628 | 223,24 осіб/км² | Аррас | |
80 | Сомма | 6170 км² | 571 154 | 94,55 осіб/км² | Ам'єн |
Найбільші містаРедагувати
Найбільшими містами регіону (з населенням понад 30 000 мешканців) є:
№ | Місто | Департамент | Населення (2013)[6] |
---|---|---|---|
1 | Лілль | Нор | 231491 |
2 | Ам'єн | Сомма | 132699 |
3 | Рубе | Нор | 95866 |
4 | Туркуен | Нор | 92974 |
5 | Дюнкерк | Нор | 89882 |
6 | Кале | Па-де-Кале | 72520 |
7 | Вільнев-д'Аск | Нор | 62616 |
8 | Сен-Кантен | Ена | 55698 |
9 | Бове | Уаза | 55252 |
10 | Валансьєн | Нор | 42851 |
11 | Булонь-сюр-Мер | Па-де-Кале | 42537 |
12 | Ватрело | Нор | 41552 |
13 | Дуе | Нор | 41189 |
14 | Аррас | Па-де-Кале | 40830 |
15 | Комп'єнь | Уаза | 40430 |
16 | Марк-ан-Барель | Нор | 39392 |
17 | Крей | Уаза | 34262 |
18 | Камбре | Нор | 32852 |
19 | Ланс | Па-де-Кале | 31647 |
20 | Льєвен | Па-де-Кале | 31517 |
21 | Мобеж | Нор | 30567 |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Collectivités territoriales : nouvelle organisation territoriale (fr). Assemblée Nationale. 2015-08-07. Процитовано 2016-01-01.
- ↑ а б La carte à 13 régions définitivement adoptée (fr). Le Monde. 2014-12-17. Процитовано 2016-01-01.
- ↑ Cyprien Cini, Loïc Farge (2015-12-14). Élections régionales 2015 : sept nouvelles régions se cherchent toujours un nom (fr). RTL. Процитовано 2016-01-10.
- ↑ Laurence Albert (2015-11-25). Les nouvelles régions à la recherche de leurs futurs noms (fr). Les Échos. Процитовано 2016-01-10.
- ↑ Populations légales 2013 des régions 2016 (fr). Institut national de la statistique et des études économiques. Процитовано 2016-01-01.
- ↑ Populations légales 2013 des départements et des collectivités d'outre-mer (fr). Institut national de la statistique et des études économiques. Процитовано 2015-12-28.