Електролюмінесценція

Електролюмінесце́нція (англ. electric luminescence, нім. Elektrolumineszenzf, рос. электролюминесценция) — різновид люмінесценції, світіння газів під час проходження через них електричного струму, а також світіння кристалів під дією електричного поля.

Механізм явища

Безпосереднім збудником світіння є носії струму, утворені на першій стадії процесу в результаті дії сильного поля на речовину. Наявність цієї першої стадії відрізняє електролюмінесценцію від катодолюмінесценції, в якій під час збудження використовуються електрони, введені в поле від стороннього джерела.

Спочатку електролюмінесценцією називалось світіння газів у розрядних трубках, збудниками світіння були не лише електрони, але й іони газу. В наш час значно більше наукове і практичне значення отримало світіння конденсаторів — шарів люмінесцентних речовин, до яких прикладається електричне поле. При цьому одна з пластин виконується прозорою.

Використання

Електролюмінесценція використовується для освітлення в люмінісцентних лампах і світлодіодах.

Електролюмінесце́нція запропонована для застосування в деяких спеціальних процесах збагачення корисних копалин.

Використовується при вивченні кристалів мінералів.

Див. також

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.