Економіка Філіппін
Філіппіни — аграрно-індустріальна країна. ВВП у 2007 р. становив 300,1 млрд доларів США (за обмінним курсом ПКС), річний темп зростання — 7,3 %. ВВП на душу населення — 3200 доларів США. Важливі місця в економіці посідають металургійна, машинобудівна, текстильна, швейна, фармацевтична, хімічна, деревообробна, харчова, радіоелектронна, нафтопереробна, рибна галузі промисловості. Головний вид транспорту — морський. Є також автомобільний, фрагментарно — залізничний види транспорту. Головні морські порти — Маніла, Себу, Ілоіло, Замбоанґа, Батангас, Тобако, Легаспі, Давао.
| Економіка Філіппін | |
|---|---|
| Валюта | 1 Філіппінський песо = 100 сентімо (сентаво) |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО, АСЕАН |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $806,3 млрд (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 6,9 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $7700 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 9,7 %, промисловість: 30,8 %, послуги: 59,5 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 1,8 % (2016) |
| Населення поза межею бідності |
21,6 % (2015) |
| Індекс Джіні | 44,4 (2015) |
| Робоча сила | 43,2 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство: 29,6 %, промисловість: 17,5nbsp;%, послуги: 55,6 % (2012) |
| Безробіття | 5,5 % (2016) |
| Галузі виробництва | напівпровідники та електроніка, виробництво харчових продуктів та напоїв, будівництво, електричне / газове / водопостачання, хімічна продукція, телекомунікаційне обладнання та прилади зв'язку, нафта та паливо, текстиль та одяг, неметалеві мінерали, металургія, транспортне обладнання |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $43,44 млрд (2016) |
| Експортні товари | напівпровідники та електронні вироби, машини та транспортне обладнання, деревина, хімікалії, оброблені харчові продукти та напої, одяг, кокосове масло, мідні концентрати, морепродукти, банани та інші фрукти |
| Партнери |
 Японія 20,8 % США 15,5 % Гонконг 11,7 % КНР 11 % Сінгапур 6,6 % Німеччина 4,1 % (2016) |
| Імпорт | $77,52 млрд (2016) |
| Імпортні товари | електронні вироби, мінеральні палива, машини та транспортне обладнання, чавун і сталь, текстиль, зерно, хімікати, пластик |
| Партнери |
КНР 17,3 % Японія 11,1 % США 8,4 % Таїланд 7,3 % Південна Корея 6,1 % Сінгапур 6,1 % Індонезія 5,1 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $75,01 млрд (2016) |
| Доходи | $46,24 млрд (2016) |
| Витрати | $53,68 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Історія ред.
До початку Другої світової війни в основі економіки Філіппін лежали виробництво і експорт вузького асортименту сировинних товарів, як правило, продуктів сільського господарства і лісоматеріалів. Обробної промисловості (крім цукрової) практично не існувало. Експорт прямував переважно до США, звідки надходила основна частина необхідних промислових виробів. Після здобуття Філіппінами незалежності місцева обробна індустрія отримала стимули для розвитку, і тепер її частка в національному прибутку вища, ніж у сільського господарства. Приблизно 3/4 всього експорту становлять нетрадиційні види товарів. Як і раніше, характерна непропорційно висока концентрація сучасних видів виробництв і населення в нечисленних центрах, переважно в Манілі і її околицях.
Відносна значущість аграрного сектора в економіці Філіппін поступово зменшується (у 2007 р. сільськогосподарське виробництво становило 13,8 % ВВП, промисловість — 31,7 %, сфера послуг — 54,5 %). Трудові ресурси в 2007 р. становили близько 33,6 млн осіб. У 1990-х роках понад 6 млн філіппінців працювали за кордоном, головним чином у США і державах Перської затоки. Рівень безробіття в 2007 р. — 7,3 %.
Сільське господарство ред.
Сільське господарство забезпечує 13,8 % ВВП Філіппін. Під сільськогосподарськими угіддями розташовано близько 33 % всієї площі країни. Середній розмір селянського господарства — близько 4 га. Основна тенденція в сільських районах Філіппін — скорочення числа землевласників, що самостійно обробляють свої ділянки, і збільшення прошарку орендарів. Найродючіші землі зайняті під великі плантації, на яких вирощують експортні культури. Кліматичні умови загалом сприяють сільськогосподарському виробництву, хоч іноді серйозного збитку галузі завдають посухи, тайфуни і повені. Головною тяговою силою в сільському господарстві залишається філіппінський буйвіл карабао. Для задоволення внутрішнього попиту вирощують насамперед рис, кукурудзу і батат, а серед інших культур — гевею, каву, рамі (для виготовлення легких тканин і паперу), різні плодові та овочі. Цукрову тростину, кокосову пальму, банани і ананаси вирощують переважно з розрахунком на експорт.
Промисловість ред.
Промисловість. Різке збільшення частки продукції обробної промисловості в експорті — з менш ніж 10 % в 1970 до 75 % в 1993 — зробило цю галузь господарства головним джерелом валютних прибутків Філіппін. Особливо важливе місце у вивозі посідають електронне обладнання і одяг. Крім того, промисловість Філіппін випускає інші товари масового попиту: харчові продукти, напої, гумові вироби, взуття, лікарські препарати, фарби, фанеру і шпон, папір і паперову продукцію, електричні побутові прилади. Підприємства важкої індустрії виробляють цемент, скло, хімічні товари, добрива, чорні метали, переробляють нафту. Обробна промисловість Філіппін залучає численних іноземних інвесторів, переважно зі США і Японії. На межі ХХ-XXI ст. приблизно 30 % активів 1000 найбільших філіппінських корпорацій належить іноземцям.
Енергетика ред.
Енергозабазпеченість. Протягом останніх 20 років ХХ ст. Філіппіни намагаються досягти самозабезпечення електроенергією. У 1996 р. 63 % електроенергії було вироблено тепловими станціями, в тому числі 42 % — на рідкому паливі, 15 % — ГЕС і 23 % — геотермальними станціями. Тепло надр землі як джерело енергії вперше тут використане у 1980, на початку XXI ст. країна посідає 2-ге місце у світі після США за масштабом розвитку геотермальної електроенергетики. Виробництво електроенергії у 2015 році склало 90,8 млрд кВт*год.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Примітки ред.
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Посилання ред.
- Action for Economic Reforms [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] is an , reform-oriented public interest organization that conducts policy analysis and advocacy on key economic issues.
- State of the Philippine Islands[недоступне посилання з квітня 2019] A book written by a Spaniard during the early 1800s that studies the economic conditions of the Philippines which was then, a colony of Spain. An online book published by Filipiniana.net.
- Bangko Sentral ng Pilipinas (Central Bank of the Philippines) [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- National Statistical Coordination Board [Архівовано 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- National Statistics Office [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Department of Trade and Industry [Архівовано 7 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Department of Finance [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Philippine Stock Exchange [Архівовано 15 вересня 2002 у Library of Congress]
- National Federation of Sugarcane Planters
- Department of Tourism [Архівовано 13 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Philippines Business Brokers
- Union Bank of the Philippines [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Philippine Economic Zone Authority [Архівовано 4 березня 2007 у Wayback Machine.]