Ейхенбаум Яків Мойсейович
Я́ків Мойсе́йович Ейхенба́ум (1796—1861) — український математик, перекладач, педагог і поет; дід Бориса[ru] і Всеволода Ейхенбаумів.
| Ейхенбаум Яків Мойсейович | |
|---|---|
| їд. יעקב אייכענבוים | |
 | |
| Ім'я при народженні | їд. Jacob Gelber |
| Народився |
12 жовтня 1796[1] Червоноград, Королівство Галичини та Володимирії |
| Помер |
27 грудня 1861 (8 січня 1862) (65 років) Київ, Російська імперія |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | математик, перекладач, педагог, поет, педагог |
| Галузь | математика, переклад, педагогіка і поезія |
Життєпис ред.
Яків Ейхенбаум народився 1796 року в містечку Кристинопіль (Галичина). Вже дитиною він дивував своїми феноменальними здібностями; у віці двох років він вже вільно читав по-єврейськи, в чотири роки він знав П'ятикнижжя. Батько Ейхенбаума, Мойсей Гельбер із Замостя, посватав свого восьмирічного сина і відправив його на виховання до майбутнього тестя, сільського орендаря, який жив поблизу волинського містечка Орохова. Якийсь кабаліст ознайомив Ейхенбаума з першими елементами математики. Прагнення до світських знань викликало незадоволення з боку ортодоксальної сім'ї тестя. Ейхенбаум змушений був розлучитися з дружиною, і для нього почалися роки поневірянь[2][3].
Опинившись 1815 року в Замості, де вдруге одружився, Яків Мойсейович Ейхенбаум вперше познайомився з просвітницьким рухом; опанування німецькою мовою дало Ейхенбауму можливість ґрунтовно вивчити математичні науки; 1819 року він переклав «Елементи» Евкліда давньоєврейською мовою (за браком коштів не опубліковано). Протягом ряду років Я. М. Ейхенбаум, обтяжений численною родиною, поневірявся по різних містах, перебиваючись приватними уроками[4][3].
В роки свого перебування в Умані Я. Ейхенбаум близько зійшовся з відомим згодом професором Кембриджського університету Германом Гедвіґом Бернардом[ru]. Терплячи нужду, Ейхенбаум звернувся 1843 року до Іцхака Бер-Левінзона з проханням, щоб той поклопотався за нього y Макса Лілієнталя[ru] прο місце в одній з відкритих казенних шкіл. Наступного року Ейхенбаума призначено наглядачем єврейської школи в Кишиневі, а від 1850 року до самої смерті був інспектором рабинського училища в місті Житомирі[5][3].
Дотепний і товариський, Ейхенбаум мав популярність серед своїх вихованців. Несприятливі умови перехідної епохи не дали Ейхенбауму можливості нормально розвинути свої обдарування. Маючи поетичний талант, Ейхенбаум не створив у цій галузі нічого видатного. В його збірці віршів «Kol Simrah» (1836) переважають переклади, і тільки в чудовій поемі «Arba itot ha-Schanah» (Чотири пори року) виявилася сила його поетичного обдаровання. Найбільшим твором Ейхенбаума є поема «Ha-Kerab» (1840), у якій поет, чудовий шахіст, у віршах описує партію шахової гри у вигляді битви (О. А. Рабинович переклав її 1847 року російською мовою). За витонченістю форми та яскравістю образів ця поема стала помітним етапом у розвитку новоєврейської поезії. Іншу його велику поему, «Ha-Kossem», опубліковано в «Ha-Meliz[ru]» (1860), а наступного року вона вийшла окремо[6][3][7].
Як математик Ейхенбаум вперше привернув до себе увагу своєю суперечкою (Кегем Chemed, IX) з С. Д. Луццатто[ru] з приводу одного темного місця y Авраама ібн Езри. Сенсацію викликало його зіткнення з французьким математиком Луї-Бенжаменом Франкером[ru]. Ейхенбаум виявив помилку в обчисленнях останнього, з цього приводу між Ейхенбаумом і французьким ученим зав'язався науковий диспут, з якого Ейхенбаум вийшов переможцем. Ейхенбаум переклав курс Франкера з математики на давньоєврейську мову, але через непорозуміння з друкарем книга не вийшла друком. Також Ейхенбаум опублікував керівництво з арифметики «Chochmat ha-Schiurim» (1857)[3][8].
Яків Мойсейович Ейхенбаум помер 27 грудня 1861 року в Києві[3].
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Т. Е., V, 76.
- ↑ а б в г д е Цинберг С. Л.[ru]. Эйхенбаум, Яков Моисеевич // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ Beer Izchok, 93.
- ↑ «Рассвет», 1861, № 51—2.
- ↑ Р. Кулишер, «Итоги», 37.
- ↑ Ha-Meliz, II.
- ↑ W. Zeitlin, BHR, 75; S. Finn, Safah la-Nehmanim, 154—5.
Література ред.
- Додаток до Ha-Drama А. Паперни (характерний для Ейхенбаума лист до Г. Бернарда).
- Моргулис М. Г. «Из моих воспоминаний» («Восход», 1897, IV, 68—76).
- Эйхенбаум, Яков Моисеевич // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)