Ейну

тюркський народ у Китаї

Е́йну або абда́л (уйг. abdel, абдал‎, кит. 艾努, пін. àinǔ) — субетнічна група уйгурського народу, що має риси окремого етносу. Мешкає на південних схилах Тянь-Шаню: повіти Хотан, Лоп, Каракаш, Яркенд, Янгишар Синьцзян-Уйгурського автономного району. Китайською айну, уйгурською абдал.

Ейну
Самоназва aib
Кількість 30,000–50,000
Ареал Китай (Сіньцзян-Уйгурський автономний район)
Близькі до: Перси, уйгури, інші тюрки та іранські народи
Мова Айну, уйгурська
Релігія Переважно: алевіти
менше: сунізм

Мають індоарійське походження, хоча самі вважають, що їх предки вийшли з Ірану чи більш західних областей, уйгури відносять їх до циган. Кількість ейну близько 30 тис. осіб.

За релігією ейну — мусульмани.

Відмежовуються від уйгурів, до яких їх зараховує уряд КНР.

Сім'я моногамна. Живуть ізольовано, часто вважаються зневаженою кастою.

Мова ред.

Докладніше: айнійська мова

Більшість айну розмовляють уйгурською мовою, лише незначна частина по-китайськи. Серед багатьох чоловік також зберігається мова ейну, або айнійська мова (специфічний діалект уйгурської мови), яка належить до карлуцької групи тюркських мов. Мова айну насичена лексикою з іранських мов.

Див. також ред.

Література ред.

  • Решетов А. М. Эйну // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999.