Ейбоженко Олексій Олексійович

Олексій Олексійович Ейбоженко (рос. Алексей Алексеевич Эйбоженко; нар. 12 травня 1970, Москва, СРСР) — російський актор, журналіст, теле- та радіоведучий.

Олексій Ейбоженко
рос. Алексей Эйбоженко
Ім'я при народженні Олексій Олексійович Ейбоженко
Інші імена Олексій Ейбоженко молодший
Народився 12 травня 1970(1970-05-12) (53 роки)
Москва, РРСФР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Діяльність актор, радіоведучий, телеведучий, журналіст
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна і Російський університет театрального мистецтва
Діти Олексій Ейбоженко
Батьки Олексій Ейбоженко (стариший)
Наталія Кенігсон
IMDb nm9819274

Життєпис ред.

Олексій Ейбоженко народився 12 травня 1970 року в Москві у акторській сім'ї Олексія Ейбоженка та Наталії Кенігсон[1]. Дідусем по материнській лінії був актор Володимир Кенігсон.

З 1987 до 1989 року навчався на акторському відділенні Театрального училища імені М.С. Щепкіна. Потім перевівся на акторський факультет ГІТІСу, який закінчив в 1992 році.

Після закінчення навчання Олексій Ейбоженко працював на телебаченні кореспондентом програми «Добрий вечір, Москва» Московського телеканалу. З березня 1993 року працював ведучим на радіостанції «Ділова хвиля», та ведучим програми «Времячко» («ТВ Центр») з серпня 1993 року.

У 1995-1996 роках проходив службу в армії. Був завідувачем літературної частини в Театрі Радянської Армії.

З 1 вересня 1998 до 2003 року Олексій Ейбоженко працював «НТВ» ведучим програми «Сегоднячко».

Працював ведучим шоу «Лежебоки» на радіостанції «Срібний дощ» з 2003 року. Влітку 2008 року програма була закрита, за неофіційною інформацією — через те, що ведучі під час етеру дозволили собі іронічні вислови з приводу виставки поношеного взуття, організованої Ксенією Собчак.

З липня по грудень 2008 року Ейбоженко був ведучим програми «Будинок відпочинку» на радіостанції «Маяк» (всього 22 ефіру), та гумористичної програми «Рідкі цвяхи» на телеканалі «Парк розваг».

З вересня 2012 року Ейбоженко працює ведучим програми «П'ятниця та два Робінзона» на радіостанції «Радіо»[2].

Неодноразово вів численні церемонії нагородження преміями в різних областях.

Особисте життя ред.

Одружений. Свого сина, який народився у 1992 році, він також назвав Олексієм.

Творчість ред.

Ролі у театрі ред.

Театр Радянської Армії

Ролі у кіно ред.

  • 2016-2017 — «Провокатор» — Юрій Миколайович Мироненко, замісник голови міста
  • 2015 — «Непідсудні» — адвокат Воронова
  • 2015 — «Мурка» — начальник охорони банку
  • 2015 — «Метод» — адвокат Бойко
  • 2015 — «Аперкот для Гітлера[ru]» — Берія
  • 2014 — «Сильніше долі» — Толян Манешін
  • 2014 — «П'ятницький. Глава четверта» — Володимир Соловйов, батько Лізи
  • 2013 — «Золота клітка» — Михайло, бізнесмен
  • 2013 — «Друге повстання Спартака» — Берія
  • 2012 — «Одіссея сищика Гурова» — Золотарьов
  • 2012 — «Біґль» — Валерій Олегович Уткін
  • 2011 — «Час Волкова-5» — Євтюшкін
  • 2011 — «Порцелянове весілля» — чоловік у барі
  • 2011 — «Об'єкт 11» — Шварц, адвокат
  • 2011 — «Москва. Три вокзали» — майор Семен Бульба, співробітник наркоконтролю
  • 2009 — «Охоронець-3» — Кірінадзе
  • 2008 — «Королева» — аукціоніст
  • 2008 — «Дві сестри» — епізод
  • 2006 — «Виклик-1» — епізод
  • 2005 — «Ад'ютанти кохання[ru]» — наглядач у в'язниці
  • 2003 — «Вогнеборці» — епізод
  • 2003 — «Курорт особливого призначення» — епізод
  • 2003 — «Євлампія Романова. Слідство веде дилетант-1» — епізод

На радіо ред.

На телебаченні ред.

Примітки ред.

  1. Олексій Ейбоженко: коротке життя великого актора. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
  2. «П'ятниця та два Робінзона»[недоступне посилання](рос.)

Посилання ред.