Едінгтоніт — мінерал з групи цеолітів. Його хімічна формула BaAl2Si3O10·4H2O. Він має різновиди з тетрагональними, ромбічними або триклінними кристалами.[7]

Едінгтоніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Edi[2]
Хімічна формула Ba[Al₂Si₃O₁₀] * 4H₂O
Nickel-Strunz 10 9.GA.15[3]
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія[4]
Інші характеристики
Названо на честь Джеймс Едінгтонd[5]
Типова місцевість Стратклайд[d][6]
CMNS: Едінгтоніт у Вікісховищі

Мінерал зустрічається в порожнинах нефелінових сієнітів, карбонатитів, у гідротермальних жилах і різних основних породах. Зустрічається в асоціації з томсонітом, анальцимом, натролітом, гармотомом, брюстеритом, пренітом і кальцитом.[8]

Названий на честь шотландського колекціонера мінералів Джеймса Едінгтона (1787—1844).[8]

Вперше описаний у 1825 році Вільгельмом Ріттером фон Гайдінгером, який виявив мінерал у порожнинах мінералу томсоніту з колекції Джеймса Едінгтона, та Едвардом Тернером, який провів хімічний аналіз. Сам томсоніт походив з пагорбів Кілпатрік (Kilpatrick hills) поблизу Глазго.[9]

Примітки ред.

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  4. mineralienatlas.de
  5. Handbook of MineralogyMineralogical Society of America.
  6. Wilhelm Karl von Haidinger Description of edingtonite, a new mineral species // The Edinburgh Journal of ScienceEdinburgh: 1825. — Vol. 3. — P. 316–320. — ISSN 0367-0287
  7. Richard V. Gaines, H. Catherine W. Skinner, Eugene E. Foord, Brian Mason, and Abraham Rosenzweig: «Dana's new mineralogy», pp. 1683—1684.
  8. а б Handbook of Mineralogy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2019. Процитовано 23 серпня 2022.
  9. Edingtonit. In: Johann Joseph Prechtl (Hrsg.): Jahrbücher des Kaiserlichen Königlichen Polytechnischen Institutes in Wien. Band 9. Carl Gerold, Wien 1826, S. 174.