Едуард Пернкопф (нім. Eduard Pernkopf; 24 листопада 1888, Раппоттенштайн17 квітня 1955, Відень) — австрійський анатом.

Едуард Пернкопф
нім. Eduard Pernkopf
Народився24 листопада 1888(1888-11-24)[1][2]
Rappottensteind, Цветтль, Нижня Австрія, Австро-Угорщина
Помер17 квітня 1955(1955-04-17)[1][2] (66 років)
Відень, Окупація Австрії союзниками
·інсульт
ПохованняГрінцинзький цвинтарd
Країна Австрія
Діяльністьанатом, викладач університету
Галузьанатомія
Alma materВіденський університет
Знання мовнімецька[3][4]
ЗакладВіденський університет
УчасникПерша світова війна
ЧленствоСА і Австрійська академія наук
ПартіяNSDAP-Hitlerbewegungd

Біографія

ред.

Пернкопф вивчав медицину у Віденському університеті. Після завершення навчання в 1912 році став асистентом Фердинанда Гохштеттера в 2-му анатомічному інституті у Відні. В 1927 році став професором анатомії, а в 1933 році, після виходу на пенсію Гохштеттера, очолив кафедру анатомії. 27 квітня 1933 року вступив в НСДАП (квиток №1 616 421), в 1934 році — в СА, отримав звання оберштурмбанфюрера. З 1 квітня 1938 року — декан медичного факультету, з 1943 року — ректор Віденського університету. З 1939 року — член кореспондент, з 1940 року і до кінця життя — повноправний член Австрійської академії наук.

З 1937 року Пернкопф працював над анатомічним атласом «Топографічна анатомія людини», який завдяки дуже високій якості малюнків встановив нові стандарти графічного оформлення навчальних посібників з анатомії. В 1943 році в Берліні вийшов перший том атласу. В 1945 році Пернкопф був заарештований союзниками. В 1947 році звільнений і продовжив роботу над атласом. Пернкопф помер під час роботи над четвертим томом. Малюнки з атласу Пернкопфа досі використовуються в анатомічних сучасних посібниках.

Література

ред.
  • Gustav Spann: Untersuchungen zur anatomischen Wissenschaft in Wien 1938–1945. Senatsprojekt der Universität Wien. Universität Wien, Wien 1998.
  • Roman Pfefferle, Hans Pfefferle: Glimpflich entnazifiziert. Die Professorenschaft der Universität Wien von 1944 in den Nachkriegsjahren. V&R unipress, Göttingen 2014.
  • Barbara I. Tshisuaka: Pernkopf, Eduard. In: Werner E. Gerabek, Bernhard D. Haage, Gundolf Keil, Wolfgang Wegner (Hrsg.): Enzyklopädie Medizingeschichte. De Gruyter, Berlin/ New York 2005, ISBN 3-11-015714-4, S. 1122.

Примітки

ред.
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #121907155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Who Named It?
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. CONOR.Sl