Едуард Пернкопф
Едуард Пернкопф (нім. Eduard Pernkopf; 24 листопада 1888, Раппоттенштайн — 17 квітня 1955, Відень) — австрійський анатом.
Едуард Пернкопф | |
---|---|
нім. Eduard Pernkopf | |
Народився | 24 листопада 1888[1][2] Rappottensteind, Цветтль, Нижня Австрія, Австро-Угорщина |
Помер | 17 квітня 1955[1][2] (66 років) Відень, Окупація Австрії союзниками ·інсульт |
Поховання | Грінцинзький цвинтарd |
Країна | Австрія |
Діяльність | анатом, викладач університету |
Галузь | анатомія |
Alma mater | Віденський університет |
Знання мов | німецька[3][4] |
Заклад | Віденський університет |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | СА і Австрійська академія наук |
Партія | NSDAP-Hitlerbewegungd |
Біографія
ред.Пернкопф вивчав медицину у Віденському університеті. Після завершення навчання в 1912 році став асистентом Фердинанда Гохштеттера в 2-му анатомічному інституті у Відні. В 1927 році став професором анатомії, а в 1933 році, після виходу на пенсію Гохштеттера, очолив кафедру анатомії. 27 квітня 1933 року вступив в НСДАП (квиток №1 616 421), в 1934 році — в СА, отримав звання оберштурмбанфюрера. З 1 квітня 1938 року — декан медичного факультету, з 1943 року — ректор Віденського університету. З 1939 року — член кореспондент, з 1940 року і до кінця життя — повноправний член Австрійської академії наук.
З 1937 року Пернкопф працював над анатомічним атласом «Топографічна анатомія людини», який завдяки дуже високій якості малюнків встановив нові стандарти графічного оформлення навчальних посібників з анатомії. В 1943 році в Берліні вийшов перший том атласу. В 1945 році Пернкопф був заарештований союзниками. В 1947 році звільнений і продовжив роботу над атласом. Пернкопф помер під час роботи над четвертим томом. Малюнки з атласу Пернкопфа досі використовуються в анатомічних сучасних посібниках.
Література
ред.- Gustav Spann: Untersuchungen zur anatomischen Wissenschaft in Wien 1938–1945. Senatsprojekt der Universität Wien. Universität Wien, Wien 1998.
- Roman Pfefferle, Hans Pfefferle: Glimpflich entnazifiziert. Die Professorenschaft der Universität Wien von 1944 in den Nachkriegsjahren. V&R unipress, Göttingen 2014.
- Barbara I. Tshisuaka: Pernkopf, Eduard. In: Werner E. Gerabek, Bernhard D. Haage, Gundolf Keil, Wolfgang Wegner (Hrsg.): Enzyklopädie Medizingeschichte. De Gruyter, Berlin/ New York 2005, ISBN 3-11-015714-4, S. 1122.
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #121907155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Who Named It?
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ CONOR.Sl