Едмунд Гілларі
Е́дмунд Персіва́ль Гі́лларі (англ. Sir Edmund Percival Hillary; 20 липня 1919 — 11 січня 2008) — альпініст із Нової Зеландії. У 1953 році разом із непальським шерпою Тенцингом Норгеєм уперше досяг вершини найвищої гори світу, Евересту[16]. Їхній подвиг був присвячений коронації Єлизавети II. Пізніше англійська королева провела героя в лицарі.
Едмунд Гілларі | |
---|---|
англ. Edmund Percival Hillary[1][2] | |
Народився | 20 липня 1919[6][5][…] Окленд, домініон Нова Зеландіяd, Британська імперія[6][8][9] |
Помер | 11 січня 2008[3][4][…] (88 років) Окленд, Нова Зеландія[10][11] ·інфаркт міокарда |
Поховання | Хауракі |
Країна | Нова Зеландія[12][13][14] |
Діяльність | мандрівник-дослідник, філантроп, бджоляр, дипломат, автобіограф, альпініст |
Alma mater | Оклендська початкова школа і Університет Оклендуd |
Знання мов | англійська[5] |
Учасник | Друга світова війна |
Посада | посол Нової Зеландії в Непаліd |
Батько | Percival Augustus Hillaryd[15] |
Мати | Gertrude Clarkd[15] |
У шлюбі з | Джун Малгруd і Луїза Марі Розd |
Діти | Пітер Гілларіd і Sarah Hillaryd |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0384804 |
Відтоді на найвищій точці світу станом на 2019 рік побувало понад 5200 осіб із понад 64 країн світу[17].
У 1957—1958 роках Гілларі спільно з британським дослідником В. Фуксом керував першою санно-гусеничною Трансантарктичною експедицією Співдружності, що перетнула Антарктиду, і 3 січня 1958 року став першою людиною після Роберта Скотта, що досягли Південного полюса по суходолу. Він також був керівником низки інших знаменитих експедицій до Гімалаїв і на льодовому континенті.
У 1975 році в житті Гілларі відбулася трагедія — в авіаційній катастрофі загинули його дружина і 15-річна дочка. Невеличкий літак летів із Катманду, столиці Непалу, прямуючи в район, де Гілларі мав намір відкрити школу альпіністів. Переживши біду, Гілларі не зневірився, знайшов у собі сили та повністю присвятився роботі з підготовки нових альпіністів. Попри похилий вік, навіть в останні роки життя проводив приблизно по шість місяців у роз'їздах, щоб особисто проконтролювати в різних країнах виконання задуманих ним проєктів і поповнити фонд, який сам заснував. У цьому йому допомагав син Пітер, що також захопився альпінізмом.
Гілларі кавалер Ордена Підв'язки, лицар-командор ордена Британської імперії.
На його честь названо астероїд 3130 Гілларі[18], також його портрет зображений на банкноті номіналом 5 новозеландських доларів.
Галерея
ред.-
Едмунд Персіваль Гілларі, 2004
-
Едмунд Гілларі і шерп Тенцинг Норгей
-
Едмунд Гілларі і Тенцинг Норгей. 1953 р.
Примітки
ред.- ↑ Oliver W. H., Orange C. Dictionary of New Zealand Biography — Auckland University Press, 1990.
- ↑ Tiaki — Alexander Turnbull Library.
- ↑ а б http://www.nytimes.com/2008/01/11/world/asia/11hillary.html
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118551086 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Хиллари Эдмунд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ http://www.independent.ie/opinion/analysis/man-who-conquered-everest-yet-remained-a-modest-hero-1264460.html
- ↑ http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/00291950903368581
- ↑ http://articles.latimes.com/2008/jan/11/local/me-hillary11
- ↑ http://www.pressherald.com/archive/sir-edmund-hillary-the-first-to-conquer-everest-dies-at-88_2008-01-11.html
- ↑ http://www.nytimes.com/2008/01/11/world/asia/11hillary.html?pagewanted=all
- ↑ http://www.nytimes.com/2008/01/10/world/asia/11cnd-hillary.html?pagewanted=print
- ↑ http://www.nytimes.com/2008/01/10/world/asia/11cnd-hillary.html?em&ex=1200200400&en=af60615e75631d83&ei=5087
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. — Підкорення Джомолунгми с. 269.
- ↑ How Many People Have Climbed Mount Everest? 1950-2020 Data. Trekking to Everest Base Camp - A Complete Guide (амер.). 3 грудня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
ред.- Гілларі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- On top of the world: Ed Hillary [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] Full biography of Edmund Hillary (NZHistory.net.nz)
- Small but interesting part of biography [Архівовано 10 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Videos (10) from Archives New Zealand [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Obituary of Edmund Hillary [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Interview with Sir Edmund Hillary: Mountain Climbing[недоступне посилання з липня 2019] at Smithsonian Folkways
- Interview with Sir Edmund Hillary [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.]