Хауракі (затока)

затока

Затока Хауракі (англ. Hauraki Gulf, маор. Tīkapa Moana МФА[tiːkapa mɔana]) — затока в північній частині острова Північний (Нова Зеландія). Розташована між містом Окленд, півостровом Коромандел і рівнинами Хауракі. Назва з мови маорі перекладається як «північний вітер».

Хауракі
36°37′35″ пд. ш. 174°55′59″ сх. д. / 36.62647200002777481° пд. ш. 174.93313900002777928° сх. д. / -36.62647200002777481; 174.93313900002777928Координати: 36°37′35″ пд. ш. 174°55′59″ сх. д. / 36.62647200002777481° пд. ш. 174.93313900002777928° сх. д. / -36.62647200002777481; 174.93313900002777928
Частина від Тихий океан
Прибережні країни  Нова Зеландія
ідентифікатори і посилання
GeoNames 2190191, 9485441, 6231714, 6233541, 6233586, 6233666
Хауракі. Карта розташування: Нова Зеландія
Хауракі
Хауракі
Хауракі (Нова Зеландія)
Мапа
CMNS: Хауракі у Вікісховищі

Затока є частиною Тихого океану, з водами якого з'єднаний трьома протоками, Колвілл, Кредок та Джелліко, у північній і східній частинах. У північній частині Хауракі розташовані острови Грейт-Барр'єр, Літтл-Барр'єр, острови архіпелагу Мокохінау; в західній — група невеликих островів (зокрема, Браунс). У східній частині затока омиває півострів Коромандел. На острові Берджесс, що входить до складу архіпелагу Мокохінау, в 1883 році було побудовано маяк.

На березі затоки розвинений туризм (рибалка, серфінг, дайвінг). У лютому 2000 року затоку було оголошено морським заповідником «Морський парк затоки Мокохінау» (англ. Hauraki Gulf Marine Park)[1].

Мешканці ред.

У затоці живуть види рідкісних морських істот. У води затоки Хауракі припливають китові, у більшості випадків для розмноження. Саме через рибний вилов і тим самим знищення фауни затоку й довелося оголосити заповідником. Але й зараз дві третини заповідника відкриті для рибного лову.

Примітки ред.

  1. New Zealand Department of Conservation (DOC). Hauraki Gulf Marine Park/Ko te Pataka kai o Tikapa Moana Te Moananui a Toi. Department of Conservation (англ.). www.doc.govt.nz. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 26 грудня 2017.