Едмунд Ян Зентара (пол. Edmund Jan Zientara; нар. 25 січня 1929, Варшава, Польща — пом. 3 серпня 2010[1]) — польський футболіст, тренер та спортивний діяч, виступав на позиції нападника та півзахисника. Син Александра, солдата АК, який загинув під час варшавського повстання, та Вікторії з роду Сулінських. Генеральний секретар ПЗПН (1991—1995).

Ф
Едмунд Зентара
Едмунд Зентара
Едмунд Зентара
Едмунд Зентара (1970)
Особисті дані
Повне ім'я Едмунд Ян Зентара
Народження 25 січня 1929(1929-01-25)
  Варшава, Польща
Смерть 3 серпня 2010(2010-08-03) (81 рік)
  Варшава, Польща
Поховання Бруднівський цвинтарd
Зріст 170 см
Вага 69 кг
Громадянство Польща Польща
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1947—1950 Польща «Полонія» (В) 30 (0)
1950—1952 Польща «Легія» 22 (0)
1952 Польща «Люблянка» ? (?)
1953—1955 Польща «Гвардія» (В) 64 (3)
1956—1962 Польща «Легія» 135 (3)
1962—1965 Австралія «Марібірнонг Полонія» 58 (11)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1950—1961 Польща Польща 40 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1969—1971
1972—1975
1975—1977

19??—1981
1983—1984
1984—1987
Польща «Легія»
Польща «Погонь» (Щ)
Польща Сталь (М)
Кіпр АЕЛ (Лімасол)
Кіпр «Пезопорікос»
Польща «Вісла» (Кр)
Польща Польща U-21
Звання, нагороди
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Могила Едмунда Зінтари на бродновському цвинтарі

Життєпис

ред.

Вихованець варшавської «Полонії». Найкращі роки своєї кар'єри провів у «Легії». Виступав у ній протягом 12 років, з 1950 по 1962 рік. Разом з «Легією» виграв чемпіонат та кубок Польщі (обидва трофея — у 1956 році).

Дебютував у футболці «військовиків» 19 листопада 1950 року в матчі з познанським «Лехом». Останній поєдинок у футболці «Легії» провів 1 квітня 1962 року (проти «Краковії»). Грав також у варшавській «Полонії», «Люблянці», «Гвардії» (Варшава) та «Марібірнонг Полонії» з Мельбурна. У складі «Легії» зіграв 169 матчів, відзначився 3-а голами. На момент виступів у столичній команді мав зріст 170 см та вагу 69 кг. Окрім Яцека Магери, єдиний гравець «Легії», який виграв польський чемпіонат як футболіст і тренер. Потрапив до галереї слави «Легії» (Варшави).

Капітан збірної Польщі (19 матчів). Зіграв у ній 40 матчів. Учасник Олімпійського турніру в Римі (1960), де зіграв 3 матчі.

Зіграв на матчі-відкритті стадіону «Камп Ноу» в Барселоні. Збірна Польщі під назвою «збірна Варшави» програла «Барселоні» з рахунком 2:4.

Починаючи з сезону 1972/73 років протягом 3 років очолював «Погонь» (Щецин). У другій половині 70-х років тренував також Сталь (Мелець), яку у 1976 році привів до перемоги в чемпіонаті Польщі. Виховав цілу низку відомих гравців, серед яких зокрема й Казімеж Дейна.

У 1999 році відзначився Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі[2].

7 серпня 2010 року був похований на варшавському Бруднівському цвинтарі[3]. Місце поховання.

Примітки

ред.
  1. Zmarł legendarny polski piłkarz i trener. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 2010–08–03.
  2. M.P. 2000 nr 11 poz. 202[недоступне посилання]
  3. Piłkarska Warszawa pożegnała swoją legendę. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 10 січня 2019.

Посилання

ред.