Едмон Пріва
Едмон Пріва (фр. Edmond Privat; 17 серпня 1889, Женева — 28 серпня 1962, Ролль) — франкомовний швейцарський есперантист, історик, професор Женевського університету, письменник (поет і драматург), журналіст. Перший історик есперанто-руху.
| Едмон Пріва | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Edmond Privat | ||||
 | ||||
| Народився |
19 серпня 1889 Женева, Швейцарія | |||
| Помер |
28 серпня 1962[1][2] (73 роки) Ролль, Ньйон (район), Во, Швейцарія[1] | |||
| Країна |
 Швейцарія.svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | антивоєнний активіст, журналіст, поет, письменник, есперантист, історик, викладач університету, драматург, esperantologist | |||
| Alma mater | Женевський університет | |||
| Заклад | Невшательський університет | |||
| Мова творів | есперанто[3] і французька[3] | |||
| Членство | International Central Committee of the Esperanto Movementd, Universala Esperanto-Asocio і Swiss Esperanto Societyd | |||
| Конфесія | квакерство | |||
| У шлюбі з | Yvonne Bouvierd | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Едмон Пріва у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Вивчивши мову есперанто у віці 14 років, Едмон Пріва вже в наступному 1904 році, спільно з Гектором Годлером, майбутнім засновником UEA, організував видання журналу «Молодий есперантист» (Juna esperantisto).
У 1905 році він пішки дійшов до Булонь-сюр-Мера, де взяв участь у 1-му Всесвітньому конгресі есперантистів.
Едмон Пріва неодноразово здійснював подорожі з метою пропаганди есперанто: в 1907—1908 роках відвідав Америку, Англію і Францію; в 1912 році — Росію і країни Центральної Європи.
Свідченням його активної есперанто-діяльності служать ті факти, що він представляв есперанто в Лізі Націй, був президентом UEA, організовував міжнародні конференції і радіопередачі мовою есперанто. Крім есперанто-руху, Пріва брав участь і в громадському житті своєї країни, а також вів педагогічну діяльність, будучи автором ряду підручників.
Помер Едмон Пріва в 1962 році.
Вибрані твори ред.
- Карл (Karlo, 1909) — підручник у вигляді дидактичного роману. Перевидавався 18 разів.
- У тиші (Tra l'silento, 1912) — збірник віршів.
- Гіневра (Ginevra, 1913) — драма у віршах, написана за сюжетом давньої кельтської легенди.
- Історія есперанто (Historio de la lingvo Esperanto, перший том — 1912, другий — 1927)
- Життя Заменгофа (Vivo de Zamenhof, 1920)
- Вираження почуттів у есперанто (Esprimo de sentoj en Esperanto, 1931)
- Відносини між народами (Interpopola konduto, 1934)
- Пригоди піонера (Aventuroj de pioniro, 1963) — книга, в якій описані погляди Пріва на життя, його зустрічі з багатьма видатними особистостями свого часу.
- Життя Ганді (Vivo de Gandi, 1967)
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119036665 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Record #12142745t // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Література ред.
- Королевич А. І. Е. Пріва — перший історик есперанто-руху // Книга про есперанто. — Київ: Наукова думка, 1989. — 256 с. — ISBN 5-12-000985-9.