Едгар Жозеф Александре Пюо (нім. Edgar Joseph Alexandre Puaud; 29 жовтня 1889, Орлеан, Франція5 березня 1945, Кьослін, Третій Рейх) — французький офіцер, бригадний генерал французької армії, оберфюрер військ СС. Командор ордена Почесного легіону.

Едгар Пюо
фр. Edgar Puaud
Народився 29 жовтня 1889(1889-10-29)[1][2]
Орлеан
Помер 5 березня 1945(1945-03-05) (55 років)
Кошалін, Поморське воєводство, Польща
Країна  Франція
Діяльність військовослужбовець
Знання мов французька
Учасник Перша світова війна, Друга світова війна, план «Барбаросса», Битва за Москву, Партизанський рух у Білорусі часів Другої світової війни, операція «Оверлорд» і Східно-Померанська операція
Роки активності з 1909
Посада командир
Військове звання  Оберфюрер СС
Нагороди
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Воєнний хрест 1914—1918
Воєнний хрест 1914—1918
Хрест бійця Медаль «За поранення на війні»
Пам'ятна медаль Першої світової війни Медаль Перемоги
Кавалер ордена Академічних пальм
Кавалер ордена Академічних пальм
Військовий хрест іноземних театрів військових дій (Франція) Командор ордена Чорної зірки
Колоніальна медаль (Французька Республіка)
Колоніальна медаль (Французька Республіка)
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Біографія ред.

Закінчив військое училище в Сен-Моксені, суб-лейтенант (1914). Учасник Першої світової війни, капітан (1918).

В 1920 році вийшов у відставку і заснував власний бізнес, але згодом вступив у Іноземний легіон, у складі якого брав участь у військових операціях в Марокко, Сирії, Лівані та Індокитаї - загалом 21 кампанія.

Після поразки Франції в перших боях Другої світової війни Пюо в 1939-1940 роках займав посаду командира іноземних добровольців у військовому таборі (для інтернованих). Потім служив у армії, підконтрольній вішістському уряду: з жовтня 1941 року — командир 3-го батальйону 23-го піхотного полку.

В червні 1942 року вступив у Легіон триколору (французьке націоналістичне формування) і був призначений начальником його штабу.

З середини 1943 року — командир Легіону французьких добровольців, у складі якого брав участь у боях з англо-американськими військами.

З грудня 1944 року — командир гренадерської бригади військ СС «Шарлемань», яка 10 лютого 1945 року була розгорнута в дивізію військ СС «Шарлемань».

5 березня 1945 року загинув, потрапивши під артобістріл.

Звання під час Другої світової війни ред.

Нагороди[3] ред.

Нагороди Франції ред.

Нагороди Третього Рейху ред.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. TracesOfWar
  3. Puaud, Edgar Joseph Alexandre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 22 жовтня 2018. 

Джерела ред.

  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.257 -258.
  • Залесский К.А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. Москва, 2003.