Вікіпедія

Єва Пайор

польська футболістка
(Перенаправлено з Ева Пайор)

Єва Пайор (пол. Ewa Pajor; нар. 3 грудня 1996, Унеюв, Польща) — польська футболістка, нападниця німецького клубу «Вольфсбург» та національної збірної Польщі.

Ф
Єва Пайор
Єва Пайор
Єва Пайор
Особисті дані
Повне ім'я Єва Пайор
Народження 3 грудня 1996(1996-12-03) (27 років)
  Унеюв, Польща
Зріст 167 см
Громадянство Польща Польща
Позиція нападниця
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Вольфсбург»
Номер 17
Юнацькі клуби
2004–2009
2009–2012 		Польща «Орієта» (Веленін)
Польща «Медик» (Конін)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2015 Польща «Медик» (Конін) 57 (62)
2015—н.ч. Німеччина «Вольфсбург» 66 (47)
2015—н.ч. → Німеччина «Вольфсбург II» 83 (66)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011—2013
2013—2014
2013—н.ч. 		Польща Польща (WU-17)
Польща Польща (WU-19)
Польща Польща 		10 (9)
5 (5)
75 (59)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Футболом розпочала займатися у 8-річному віці в Веленіні в місцевій команді «Орієта» (Веленін) з Унеювського повіту. Після закінчення Початкової школи ім Щепана Шцибора з Вєленіна переїхала до Коніна, напередодні старту сезону 2011/12 років підписала контракт з клубом вищого дивізіону «Медик» (Конін). У футболці вище вказаного клубу дебютувала 14 квітня 2012 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 13-го туру Екстракляси проти АЗС ПВЗС (Бяла-Подляська), в якому також відзначилася своїми першими двома м'ячами в чемпіонаті (встановлювала рахунок 1:0 та 3:0). На той час вона була не лише наймолодшою гравчинею Екстраліги (на той момент їй виповнилося 15 років і 133 дні)[1], що було можливо лише за спеціальним дозволом Польського футбольного союзу (регламент дозволяв грати лише гравчиням з 16 років). У наступному сезоні 2012/13 років вона виграла Кубок Польщі разом із Коніним, відзначилася обома голами у переможному (2:1) проти «Унії» (Ратибор), вийшовши на заміну в перерві[2]. Також стала віце-чемпіоном Польщі. Рік по тому у складі конінським клубом оформила «золотий дубль»; у жіночій Лізі чемпіонів УЄФА разом з клубом вибула в 1/8 фіналу, незважаючи на перемогу з рахунком 2:0 у першому матчі проти шотландського клубу «Глазго Сіті». Сезони 2013/2014 та 2014/2015 виявилися для неї ще вдалішими, разом з «Медиком» (Конін) двічі вигравала чемпіонат та Кубок Польщі. Свій останній матч за команду з Коніна провела у переможному (5:0) фінальному поєдинку проти Кубку Польщі переміг «Гурник» (Ленчна) (у цьому матчі відзначилася хет-триком). Загалом за дорослу команду «Медика» в усіх офіційних матчах відзначилася 74-ма голами, 64 з яких — в Екстраклясі[3].

5 березня 2015 року Пайор оголосила про свій перехід у «Вольфсбург», який набув чинності 26 червня 2015 року (терміном на 2 роки)[4], а в грудні 2017 року продовжила угоду з клубом. Новий договір діяв до 30 червня 2020 року[5]. Після операції на лівому коліні 10 вересня 2020 року вибула декілька місяців[6].

У сезоні 2018/19 років вигравала чемпіонат Німеччини, Кубок Німеччини і, забивши 24 м'ячами в 19 поєдинках, а також звання найкращої бомбардирки Бундесліги[7].

У квітні 2020 року продовжила контракт з «Вольфсбургом» до 2023 року[8].

Кар'єра в збірній ред.

Виступала за дівочу (WU-17) та молодіжному (WU-19) збірні Польщі. У футболці дівочої збірної Польщі виграла дівочий чемпіонат Європи (WU-17) у 2013 році[9] та була відзначена як найкраща гравчиня турніру (Золотий гравець).

У національній збірній Польщі дебютувала 20 серпня 2013 року під керівництвом тренера Войцеха Басюка в товариському турніру «Кубок Балатону» в Угорщині проти Чехії. Пайор вийшла на поле лише на 75-й хвилині, але вже через хвилину після виходу виграла пенальті, який Патриця Пожерська зуміла перетворити на гол, а на 84 хвилині сама увійшла до списку бомбардирів після особистої дії. 8 травня 2014 року відзначилася першим голом у Тофтірі в матчі кваліфікації чемпіонату світу проти Фарерських островів, в якому відзначилася на 90-й хвилині. З 4 по 11 березня 2015 року брала участь у змаганнях «Кубок Істрії», які проходили в Хорватії, на якому вона та її команда[10] перемогла Словаччину з рахунком 2:0.

Голи за збірну ред.

№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 13 квітня 2021 Міський стадіон Відзева, Лодзь, Польща   Швеція 1–0 2–4 Товариський матч
2. 2–2
3. 11 червня 2021 Пінатар Арена, Сан-Педро-дель-Пінатар, Іспанія   Фінляндія 2–2 2–2
4. 14 червня 2021 Картаганово, Картахена, Іспанія   Чехія 1–0 5–0
5. 2–0

Досягнення ред.

Клубні ред.

«Медик» (Конін)
  •   Екстракляса
    •   Чемпіон (1): 2014
  •   Кубок Польщі
    •   Володар (2): 2013, 2014
«Вольфсбург»
  •   Кубок Німеччини
    •   Володар (6): 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021

У збірній ред.

  • Кубок Істрії
    •   Володар (1): 2015

Примітки ред.

  1. ↑ Polska - Ewa Pajor (пол.)
  2. ↑ Piłkarki Medyka zdobyły Puchar Polski (пол.)
  3. ↑ Pierwsza godzina Pajor w Bundeslidze (пол.). pilkakobieca.pl. 15 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24 вересня 2019.
  4. ↑ VfL Wolfsburg verpflichtet Ewa Pajor (нім.)
  5. ↑ Oficjalnie: Ewa Pajor przedłużyła kontrakt z Wolfsburgiem (пол.). nowinkitransferowe.pl. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 7 червня 2018.
  6. ↑ Wolfsburger Fußball-Frauen bis Jahresende ohne Ewa Pajor [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. ↑ Radosław Przybysz (14 травня 2019). Ewa Pajor – pierwsza taka królowa strzelczyń od lat (пол.). TVP Sport. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  8. ↑ VAVEL.com (24 квітня 2020). Ewa Pajor extends VfL Wolfsburg contract until 2023. VAVEL (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 24 квітня 2020.
  9. ↑ Nadzieja polskiej piłki okrzyknięta Messim, ale woli Ronaldo (пол.). pilka-nozna.przegladsportowy.pl. 30 czerwca 2013. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 30 червня 2013.
  10. ↑ POLAND Women’s National Team Squad for Istria Cup 2015 (англ.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єва_Пайор&oldid=41985735