Ева Гата
Ева Гата | ||||
---|---|---|---|---|
Коссак Ольга Святославівна | ||||
Ім'я при народженні | Ольга Святославівна Коссак | |||
Псевдонім | Ева Гата | |||
Народилася |
23 серпня 1958 Львів | |||
Померла |
14 листопада 2018 (60 років) м.Львів | |||
Поховання | Личаківський цвинтар | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | письменниця, математик | |||
Сфера роботи | математика[1], прикладна математика[1] і творче та професійне письмоd[1] | |||
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Сайт: evagata.com | ||||
|
Ева Гата (справжнє ім'я Ольга Святославівна Коссак; 23 серпня 1958, Львів — 14 листопада 2018, Львів) — українська письменниця. Кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри прикладної математики Львівського університету.
Життєпис
ред.Народилася 23 серпня 1958 року в Львові, в родині вчителів англійської мови. Вчилася у Львівській середній школі № 4 з поглибленим вивченням англійської мови. Далі вступила до Львівського національного університету імені Івана Франка на факультет прикладної математики. Після закінчення працювала в науково-дослідницькому секторі при кафедрі прикладної математики. У 1992 році захистила дисертацію на ступінь кандидата фізико-математичних наук. Була доцентом кафедри прикладної математики Львівського національного університету імені Івана Франка. Життєве покликання — навчати студентів і писати книжки. Останніх три роки активно співпрацювала з Афінським і Салоніцьким університетами (Греція), писала філософсько-містичні романи, які, на її думку, поліпшать світ.
Пішла з життя 14 листопада 2018 року у віці 60 років у Львові[2]. Похована на 59 полі Личаківського цвинтаря.
Автор книг
ред.- Всі дороги ведуть до любові. Львів БаК 2018.
- Коріння світла. Львів: БаК, 2016. 224 с.
- Сім таємниць королівства Красолі. Львів: БаК,, 2015. 234 с.
- Казки чарівного королівства Красолі. — Львів: БаК,, 2014. 224 с.
- Стати Сонцем — Львів: БаК,, 2014. — 288 с.
- Очищення, або роблю, що хочу (є переклад на російську[3] та німецьку мови[4]) 3-тє вид. — Львів: БаК, 2011. — 208 с.[5]
- З варяг у греки, або історія накреслена рунами. — Львів: БаК,, 2008. — 208с.
- Тут і там, або стежка між Парнасом і Олімпом. — Львів: БаК,, 2008. — 192 с.[6]
- Сюрпризи долі, або змагання між Аполлоном і Паном. — Львів: БаК,, 2009. — 212 с.
- Три чесноти, або казка про оріхалк. — Львів: БаК,, 2010. — 216 с.
- Бланік відчиняє двері. — Львів: БаК,, 2010. — 272 с.[7]
- Народжена у джерелі, або шлях від Царства до Корони. — Львів: БаК, 2012. — 264 с.[8]
- Ave Eva. — Львів: БаК,, 2012. — 136 с.[9]
- Музичні фрески. — Львів: БаК,, 2013. — 272 с.[9]
Примітки
ред.- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Померла українська письменниця Ева Гата. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
- ↑ Ева Гата: Катарсис, или что хочу, то и делаю. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 8 листопада 2012.
- ↑ Eva Gata: Katharsis, oder was ich will, das tue ich. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 8 листопада 2012.
- ↑ Ева Гата: Очищення, або роблю, що хочу. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 8 листопада 2012.
- ↑ Ева Гата: Тут і там, або стежка між Парнасом і Олімпом. Три чесноти, або казка про оріхалк. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 8 листопада 2012.
- ↑ Ева Гата: Бланік відчиняє двері. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 8 листопада 2012.
- ↑ Ева Гата: Народжена у джерелі, або шлях від царства до корони. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 8 листопада 2012.
- ↑ а б Ева Гата: Ave Eva. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 8 листопада 2012.
Посилання
ред.- Каменяр. «Усе, що робиш із натхненням, дає добрі плоди…» [Архівовано 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Львівська пошта. Вірити в себе та власні сили[недоступне посилання з липня 2019]
- Високий замок. Ева Гата черпає натхнення у Давній Греції [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Видавництво «БаК» [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Презентація книжки Еви Гати «Ave Eva» [Архівовано 28 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Я хотіла показати єдність людини і природи [Архівовано 11 грудня 2012 у Wayback Machine.]