ЕР25
ЕР25 (Електропоїзд Ризький, 25-й тип) — серія електропоїздів змінного струму, що випускалися на Ризькому вагонобудівному заводі для залізниць Болгарії. Заводське позначення — 62-209.
| ЕР-25 | |
|---|---|
 Електропоїзд ЕР25. Вид на вагон 32.037 | |
| Основні дані | |
| Роки виробництва | 1962—2003 |
| Країна виробництва |
 СРСР |
| Завод | РВЗ |
| Технічні дані | |
| Рід струму і напруга у контактній мережі |
змінний 25 кВ, 50 Гц |
| Кількість вагонів | 2 моторно-головних вагона, 2 причепних вагона, всього 4 вагона. |
| Пасажиромісткість |
(сидячих місць) Поїзда: 316 Моторно-головного вагона: 70 причіпного: 88 |
| Матеріал вагона | сталь |
| Конструкційна швидкість | 130 км/год |
| Довжина вагона | 25090 мм |
| Ширина | 3450 мм |
| Ширина колії | 1435 мм |
| Потужність ТЕД | 210 кВт |
| Експлуатація | |
| Країна експлуатації | Болгарія |
| Оператор | БДЖ |
 ЕР25 у Вікісховищі | |
Історія ред.
Виробляли електропоїзд в 1970-1980-х роках для Болгарських державних залізниць (болг. Български държавни железници, Болгарські державні залізниці). Згідно з правил БДЖ в Болгарії отримав серію БДЖ 32 (серійне позначення 32.xxx, де ххх — номер вагона). Побудований на базі наявних (на той час) електропоїздів ЕР9 і ЕР2.
Вид на вагон 33.008
Крім європейської колії (1435 мм) має деякі відмінності від радянських аналогів, зокрема в компонуванні головних вагонів (додано багажне відділення за кабіною машиніста), а також кількістю дверей у вагонах і інтер'єром. Змінам піддалися також ударно-тягові прилади, наприклад наявність буферів і гвинтового зчеплення. Щоправда був збережений серійний радянський автозчеп СА-3, однак з боку кабін машиністів на головних вагонах було присутнє гвинтове зчеплення. З 1988 року по 1991 рік виробляли та постачали поліпшену версію цього електропоїзда, серійно цю серію позначували за правилами БДЖ як БДЖ 33 (33.xxx).
Характеристики ред.
Електропоїзди серії 32.xxx використовують стандартну для Болгарських залізниць напругу змінного струму 25 кВ при частоті 50 Гц. Склад обладнаний чотирьохполюсними тяговими двигунами пульсуючого струму, з послідовним збудженням і власною системою охолодження і вентиляції. Номінальна потужність двигунів — 210 кВт, номінальна напруга струму — 825 В. Максимальні обороти — 2080 об/хв, маса — 2000 кг. Ступінь обмеження збудження тягового струму — 45 %. Акумуляторна батарея типу 90КН-125, кадмій-нікелева, ємністю в 125 А/год, напругою 110 В. Є обладнання для роботи за системою багатьох одиниць (СБО). Конструкційна швидкість — 130 км/год. У 2002 році, у зв'язку зі зношеністю парку поїздів серії, була обмежена до 110 км/год. Прискорення від 0 до 80 км/год — 30 секунд.
Зазвичай поїзд складається з чотирьох вагонів — двох головних і двох причіпних. У деяких випадках два електропоїзди можуть бути зчеплені. Найчастіше ці поїзди використовуються на маршрутах малої і середньої протяжності з багатьма зупинками. Це так звані в Болгарії «пасажирські поїзди» (болг. пътнически влак) на відміну від «швидкого» (болг. Б'рз Влако) і «експреса» (болг. бърз влак). Основна відмінність цих типів поїздів у середньій швидкості руху і кількості зупинок, а також в ціні квитка.
Приблизно з 2005 року поступово замінюються на електропоїзди серії Desiro марки Siemens.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Агоп Мелконян. «Влакове». ДИ «Отечество», 1985(рос.)
- Подвижен състав и средства за сигнализация в БДЖ. ДИ «Техника», 1976(болг.)
Примітки ред.
Посилання ред.
- Сайт про європейські залізниці [Архівовано 18 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Сайт БДЖ [Архівовано 24 квітня 2015 у Wayback Machine.]