Діденко Максим Авксентійович

Макси́м Авксе́нтійович Діде́нко (21 січня (3 лютого) 1904, Мотовилівська Слобідка, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія — невідомо) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Житомирського обкому КП(б)У. Член ЦК КП(б)У (червень 1938 — травень 1940, фактично — до грудня 1938). Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1938).

Діденко Максим Авксентійович
Народився 21 січня (3 лютого) 1904
Мотовилівська Слобідка, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська СРР
 СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія ВКП(б)

Біографія ред.

Народився 21 січня (3 лютого) 1904(19040203) року в родині селянина-бідняка в селі Мотовилівська Слобідка, тепер Фастівський район, Київська область, Україна. У 1916 році закінчив сільську школу у селі Мотовилівська Слобідка. У квітні 1918 — грудні 1919 року — у наймах в заможних селян села Клеківки Білоцерківського повіту. У січні 1920 — лютому 1922 року — вантажник головного складу Південно-Західної залізниці в Києві.

У березні 1922 — червні 1923 року — курсант, начальник кулеметної школи автобронетанкової бригади в Москві. У липні 1923 — грудні 1924 року — начальник кулемету, механік бронепоїзду № 27 «Буря» в Ленінграді. У 1923 році вступив до комсомолу.

У січні 1925 — серпні 1930 року — робітник, завідувач агітаційно-пропагандистського колективу ВКП(б) Ленінградського заводу «Красный треугольник». Член ВКП(б) з березня 1926 року.

У 1929 році закінчив вечірній робітничий факультет при Ленінградському технологічному інституті. У вересні 1930 — червні 1933 року — студент, аспірант, культпропагандист, заступник секретаря, секретар партійного комітету Ленінградського східного інститут імені Єнукідзе. У 1933 році закінчив Ленінградський східний інститут і здобув спеціальність сходознавця.

У липні 1933 — січні 1935 року — начальник політичного відділу Білоусівської машинно-тракторної станції (МТС) Вознесенського району Одеської області.

У лютому — серпні 1935 року — інструктор відділу культурно-просвітницької роботи ЦК КП(б)У. У вересні 1935 — листопаді 1937 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК КП(б)У.

У грудні 1937 — лютому 1938 року — 1-й секретар Молотовського районного комітету КП(б)У міста Києва.

У лютому — травні 1938 року — 1-й секретар Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Житомирській області. У травні — грудні 1938 року — 1-й секретар Житомирського обласного і міського комітетів КП(б)У.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР по Житомирській першій виборчій окрузі № 27 Житомирської області.

30 грудня 1938 року заарештований у Києві. У 1939 році виключений із членів ВКП(б). У 1941 році засуджений до 3-х років виправно-трудових таборів.

Подальша доля невідома. У списку депутатів Верховної Ради УРСР, складеному 1945 року, зазначено: «За припущенням розстріляний німцями (див. повідомлення начальника управління „СМЕРШ“ 1-го Українського фронту)»[1].

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934–1939 гг. Справочник. — Москва : РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Діденко Максим Авксентійович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 193.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 43.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • Максим Авксентійович Діденко // Червоне Полісся: газета. — Житомир, 1938. — № 119 (3983). — 27 травня. — С. 1.
  • Диденко Максим Авксентьевич [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)