Дятел танзанійський

вид птахів
Дятел танзанійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Савановий дятел (Dendropicos)
Вид: Дятел танзанійський
Dendropicos stierlingi
Reichenow, 1901
Синоніми
Chloropicus stierlingi
Посилання
Вікісховище: Dendropicos stierlingi
Віківиди: Dendropicos stierlingi
EOL: 1177600
ITIS: 554015
МСОП: 22680978
NCBI: 1961217

Дя́тел танзанійський[2] (Dendropicos stierlingi) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae)[3]. Мешкає в Танзанії, Малаві і Мозамбіку.

Опис ред.

Довжина птаха становить 17,5 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла біла або кремова, поцяткована коричневими смужками. Обличчя. шия, підборіддя і горло білі, на обличчі коричневі смуги. Крила зверху коричневі, знизу білі, хвіст коричневий, на кінці охристий, знизу блідий. У самців на тімені і потилиці червона пляма, у самиць тім'я коричнювате, потилиця чорна. Дзьоб сірий, біля основи світліший, лапи сірі або оливкові, очі червонуваті.

Поширення і екологія ред.

Танзанійські дятли мешкають на півдні Танзанії, на південному заході Малаві та на півночі Мозамбіку. Вони живуть у лісистих саванах міомбо, в заростях Brachystegia. Уникають густих лісів. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться безхребетними. Сезон розмноження триває з липня по жовтень, гніздяться в дуплах на деревах.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Танзанійським дятлам загрожує знищення природного середовища і лісові пожежі, зокрема спровоковані людьми.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Dendropicos stierlingi. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 31 грудня 2021.