Дюла Влашич
угорський політик
Дьюла Влассітш (угор. Wlassics Gyula; 17 березня 1852 — 30 березня 1937) — угорський політик, який обіймав посаду міністра релігії та освіти між 1895 і 1903 роками.
| Дюла Влашич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
17 березня 1852[2][1] Залаеґерсеґ, Угорщина[1] |
| Помер |
30 березня 1937[1] (85 років) Будапешт, Угорське королівство[1] |
| Поховання | Керепеші[3] |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | політик, правник, професор |
| Alma mater | Піаристська гімназія Будапештаd (1870), Будапештський університет і Віденський університет |
| Знання мов | угорська |
| Членство | Угорська академія наук |
| Титул | барон |
| Посада | член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d] і Minister of Education and Religious Affairs of Hungaryd |
| Партія | Національна конституційна партіяd і Ліберальна партія (Угорщина) |
| Брати, сестри | Tibor Wlassicsd |
| Діти | Gyula Wlassicsd |
| Нагороди | |
У грудні 1895 року Влассітш прийняв закон, який дозволяв жінкам, серед яких Саролта Штайнбергер, відвідувати Університет Етвеша Лоранда в Будапешті для вивчення медицини.
Прихильно ставився до вільної релігійної практики. Він став ініціатором створення єдиної організації музеїв і бібліотек загальнодержавного рівня. Король Франц Йосиф I нагородив його Залізною короною Австрії. У 1918 році та з 1927 по 1935 рік він був спікером Національної асамблеї Угорщини. Влассітш був членом Угорської академії наук.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Літературний музей Петефі — 1954.
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ Tóth V. Nemzeti nagylétünk nagy temetője. A Fiumei Úti Sírkert és a Salgótarjáni utcai zsidó temető adattára — Будапешт: National Heritage Institute, 2018. — С. 215.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |