Дунін-Борковський Петро Дмитрович
Петро́ Дми́трович Ду́нін-Борко́вський (2 січня 1822 — 1 жовтня 1846) — український поміщик, чоловік художниці Глафіри Псьол.
| Дунін-Борковський Петро Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 січня 1822 |
| Помер | 1 жовтня 1846 (24 роки) |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | землевласник |
| Рід | Дуніни-Борковські |
| У шлюбі з | Псьол Глафіра Іванівна |
Представник української гілки відомого шляхетного роду Дунін-Борковських.
Народився 2 січня 1822 року в селі Малий Листвен (на Ріпкинщині), у маєтку, який належав давньому старшинсько-дворянському роду Дуніних-Борковських.
1843 року в родині Рєпніних познайомився з Тарасом Шевченком.
9 грудня 1845 року Варвара Рєпніна писала Шевченкові з Яготина:
Бог благословив Глафіру: її нареченого Ви знаєте, це Петро Дмитрович Дунін-Борковський, якого Ви бачили в нас[1].
У повісті Тараса Шевченка «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» знаходимо підтвердження факту перебування автора в Малому Листвені в гостях у Петра Дмитровича, можливо, тоді він і написав його портрет, що знаходиться з 1928 р. у Національному музеї Т. Шевченка.
Пізніше Дунін-Борковський і Шевченко зустрілися у вересні 1846 року в Києві, коли поет відвідав тяжко хворого Дуніна-Борковського за кілька днів до його смерті.
Примітки
ред.- ↑ Листи до Тараса Шевченка. — К., 1993. — С. 36.
Література
ред.- Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. . — С. 202.
- Боронь О. В. Чи міг Шевченко намалювати портрет Петра Дуніна-Борковського? // Ані титли… Нові студії над Шевченковою біографією і творчістю. — Київ : Критика, 2024. — С. 293—301. — 392 с.
Посилання
ред.- Дун — Дуплянський(рос.)