Відкрити головне меню
Гурт «Миклухо Маклай» — «Ой з-за гори, да ще й з-за лиману»

Ой з-за гори та ще й з-за лиману або Про козака Нечая — українська народна козацька пісня. Належить до історичних пісень. Разом із іншими Козацьким піснями віднесена до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони[1][2][3].

Відомо близько ста записів цієї пісні починаючи із 19 століття[4]. Зокрема, у збірці Михайла Максимовича «Українські народні пісні» (1834 рік)[5], Платон Лукашевич «Малоросійські та червоноруські народні думи і пісні» (1836)[6], Я. Ф. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси».

У пісні «Ой з-за гори, та ще з-за лиману» йдеться про героя визвольної війни брацлавського полковника Данила Нечая. Історичною основою пісні був бій у Красному козацького війнська та місцевого населенння із військами Речі Посполитої під командуванням гетьмана польного коронного М. Калиновського і брацлавського воєводи С. Лянцкоронського в лютому 1651 року. Польське військо підступно оточило Красне, сторожа біля брами не очікувала нападу, бо вважали, що то повертаються козаки, і драгуни майже безперешкодно увірвались на сонні вулиці. Сам Нечай був впевнений, що ворог далеко і безпечно гуляв, поки вороги обступили місто і почали штурм. Нечай героїчно бився, отримав безліч поранень і мужньо обороняючись поліг.

Михайло Грушевський зазначив, що з літературного погляду пісня цікава тим, що в ній знаходяться «мотиви нашого старого героїчного епосу: гіперболізм богатирського розмаху Нечая, роля його коня, промови до нього звернені — все се зроблене в стилю старої богатирської епіки, очевидно ще живої на Україні в тім часі, так що з неї обіруч черпала нова героїчна поезія на козацькі теми»[7].

ЗаписиРедагувати

  Зовнішні аудіофайли
  Ой з-за гори, да ще й з-за лиману. Проект «Берви». Українська епічна традиція.

Аудіозапис у виконанні фольклорного ансамблю «Знахідка» м. Жовті Води увійшов до Обліковочки карточки на елемент нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини».[3]

Також пісня відома у виконанні Української капели бандуристів ім. Т. Шевченка[8], капели Думка п/к Нестора Городовенка, бандуристів Федора Жарка[9], Миколи Будника, Івана Рачка, Павла Писаренка та Віктора Мішалова [10]. Ансамблю «Миклухо Маклай».

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати