Дрімлюга нубійський

вид птахів
Дрімлюга нубійський
Нубійський дрімлюга (підвид C. n. jonesi)
Нубійський дрімлюга (підвид C. n. jonesi)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Дрімлюга (Caprimulgus)
Вид: Дрімлюга нубійський
Caprimulgus nubicus
Lichtenstein, 1823
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Caprimulgus nubicus
Віківиди: Caprimulgus nubicus
ITIS: 555575
МСОП: 22689912
NCBI: 2034714

Дрімлюга нубійський[2] (Caprimulgus nubicus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в Африці і Азії.

Опис ред.

 
Нубійський дрімлюга (підвид C. n. tamaricis)

Довжина птаха становить 20-22 см, розмах крил 46=50 см, самці важать 46-56 см, самиці 49-69 г. Верхня частина тіла сіруватоа або охриста, поцяткована тонкими чоруватими смужками, на шиї рудувато-коричневий "комір". Нижня частина тіла попеляста, поцяткована дрібними чорними і рудими плямками. На крилах білі плямки, крайні стернові пера на кінці білі. Крик самця — "ау-вау" або "ау-вау-вау", виконується з землі.

Підвиди ред.

Виділяють чотири підвиди:[3]

Поширення і екологія ред.

Нубійські дрімлюги мешкають в Ізраїлі, Йорданії, Саудівській Аравії, Ємені, Ефіопії, Еритреї, Сомалі, Джибуті, Кенії і Уганді. Популяції Ізраїлю і Йорданії взимку мігрують на південь. Нубійські дрімлюги живуть у ваді, чагарникових напівпустелях, в заростях акацій і тамариксу, в пальмових гаях, поблизу води. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезн розмноження в Ізраїлі і Йорданії триває з квітня по липень, в Саудівській Аравії з травня по вересень, в Сомалі з червня по серпень, в Кенії з березня по травень. Відкладають яйця просто на голу землю. В кладці 1-2 яйця.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Caprimulgus nubicus. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.

Джерела ред.