Дрізд гаїтянський
| Дрізд гаїтянський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Turdus swalesi (Wetmore, 1927) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дрізд гаїтянський[2] (Turdus swalesi) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Ендемік острова Гаїті.
Опис ред.
Довжина птаха становить 26 см. Голова і верхня частина тіла чорнуваті, горло біле, верхня частина грудей сіруваті, нижня частина грудей і боки руді, живіт білий. Дзьоб оранжевий, навколо очей оранжеві кільця.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- T. s. dodae Graves, GR & Olson, 1986 — гори Сьєрра-де-Неїба[de] і Кордильєра-Сентраль в центрі Домініканської Республіки;
- T. s. swalesi (Wetmore, 1927) — гори Сель на півдні Гаїті і Сьєрра-де-Баоруко[en] на південному заході Домініканської Республіки.
Поширення і екологія ред.
Гаїтянські дрозди живуть в густому підліску вологих гірських широколистяних лісів, місцями в гірських соснових лісах з густим підліском, переважно на висоті до 1300 м над рівнем моря. Зокрема, вони трапляються в Національному парку Ла-Візіт. Гаїтянські дрозди живляться дощовими червами, комахами і плодами, яких шукають на землі. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздо чашоподібне, відносно велике, робиться з маху, розміщується в чагарниках або на невисокому дереві. В кладці 2-3 яйця.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція гаїтянських дроздів становить від 740 до 11500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Turdus swalesi. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
Джерела ред.
- Raffaele, Herbert; James Wiley, Orlando Garrido, Allan Keith & Janis Raffaele (2003) Birds of the West Indies, Christopher Helm, London.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |