Відкрити головне меню

Дмитро Ігорович Дроздовський
Дмитро Дроздовський у 2010 році
Дмитро Дроздовський у 2010 році
Народився 18 лютого 1987(1987-02-18) (32 роки)
Одеса
Місце проживання Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність літературний критик, журналіст
Alma mater Києво-Могилянська академія
Сфера інтересів літературознавство, компаративістика
Заклад Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Посада головний редактор журналу «Всесвіт»
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Науковий керівник Шалагінов Борис Борисович
Батько Дроздовський Ігор Володимирович
Матір Дроздовська Світлана Миколаївна
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений працівник культури України

Дмитро́ І́горович Дроздо́вський (нар. 18 лютого 1987, Одеса) — критик, літературознавець, перекладач, письменник. Кандидат філологічних наук (2013), член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України (з 2012), головний редактор (з 2012) журналу «Всесвіт», науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка[1], член Асоціації іспаністів України, Асоціації компаративістів України при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Комітету з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка[2], болгарського відділення Європейської асоціації дослідників англістики.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в Одесі у родині науковців. Дід — відомий український мовознавець-діалектолог, доктор філологічних наук, професор Володимир Дроздовський.

ОсвітаРедагувати

Закінчив з відзнакою Національний університет «Києво-Могилянська академія» (2008 р. — бакалавр[3], 2010 р. — магістр[4]), за спеціальністю філологія (теорія, історія літератури та компаративістика).

У 2013 захистив кандидатську дисертацію на тему «Рецепція В. Шекспіра в українській еміграційній літературі 1940-1960-х рр.» (спеціальність 10.01.05 — порівняльне літературознавство).

Кар'єраРедагувати

  • прес-секретар Національного університету «Києво-Могилянська академія»
  • вчитель української мови та літератури гімназії № 290 м. Києва
  • заступник головного редактора журналу світової літератури «Всесвіт»
  • науковий співробітник відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[5]

Науковий доробокРедагувати

Дмитро Дроздовський — спеціаліст у галузі літературної компаративістики та шекспірознавчих студій. Учасник XX Міжнародного конгресу з компаративістики в Парижі (2013), XIX Міжнародного конгресу з компаративістики в Сеулі (2010), ІХ Міжнародного шекспірознавчого конгресу в Празі (2011). Учасник численних літературознавчих конференцій у Греції, Перу, США, Великій Британії, Чехії, Іспанії, Польщі, Султанаті Оман, Азербайджані тощо. Має публікації в міжнародних реферованих наукових журналах (peer-reviewed), зокрема, у США, Перу, Китаї, Великій Британії. Учасник ІІ Міжнародного гуманітарного форуму в Баку (4-5 жовтня 2012 р.).[джерело?]

Член журі Всеукраїнського конкурсу «Книжка року». Член журі фінального етапу Малої академії наук України в секції світової літератури та іспанської філології. Координатор секції іспанської філології Малої академії наук України (2012 р.). Неодноразово був членом журі IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Голова журі фінального етапу Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка[6][7].

Досліджує українське шістдесятництво, праця «Код майбутнього», науковий консультант: проф. Оксана Пахльовська).[джерело?] Як і в пізнішій монографії, запланованої до захисту як докторська дисертація, у книжці "Код майбутнього" міститься плагіат. Інтернет-ресурс "Літакцент" повідомляє: "джерелами нецитованих запозичень виступають здебільшого російські статті, реферати та «шпаргалки з філософії» у вільному доступі з мережі Інтернет".[8]

Переклав драматичні твори Ф. Гарсіа Лорки з книжки «4 Piezas breves», твори І. Тюріна, Д. Веддінгтон-Фезера[9], Ж. Пейслі, В. Річ, багатьох сучасних британських поетів[10].

2011 р. на сторінках українського часопису «Кур'єр Кривбасу» (№ 254/255 січень-лютий, № 256/257 березень-квітень) було опубліковано перший роман Д. Дроздовського «Хамелеон»[11].

У вересні 2011 року в Університетському видавництві «Пульсари» (Київ) побачила світ гостра суспільно-політична й культурологічна книга Д. Дроздовського «Меридіан розуміння». Книжка постала в результаті багаторічних мандрів її автора (учасника міжнародних літературознавчих конференцій, симпозіумів, форумів у різних країнах) меридіанами світу — від Латинської Америки до Султанату Оман, від Великої Британії до Сполучених Штатів Америки. Видання складається з двох розділів: «Україна» та «Світ». У першому розділі автор показує цинічність нинішнього політичного часу, абсурдність інформаційного простору в Україні й поза нею. В другому — кожний закордонний візит змушує автора на тлі іноземного досвіду говорити про Україну, шукаючи можливі форми соціокультурного перегуку між нею та простором Іншого.[12]

26 січня 2019 р. на Малій сцені Національного драматичного театру імені Івана Франка відбулась презентація книжки «Чайка на ім'я Любов», яку написав Дмитро Дроздовський про Ларису Кадирову, народну артистку України[13]. Д. Дроздовський аналізує особливості психологізму героїнь Лариси Кадирової, вказує на інтелектуалізм, притаманний кожній її виставі. Для літературознавця театр Л. Кадирової — приклад органічного продовження традицій українського театру від часів Марії Заньковецької та Леся Курбаса. На думку автора, Лариса Кадирова майстерно відтворює образи світової драматургії, перевтілюється у видатних жінок (як Сара Бернар чи Марія Заньковецька), поєднуючи європейський інтелектуалізм з українським колоритом. Її вистави випромінюють любов і утверджують християнські цінності прощення, перемоги Добра над Злом, а також розкривають питомі риси українського національного характеру, зокрема здатність сміятися з себе у найтяжчих ситуаціях екзистенційного вибору, не впадаючи у відчай. На обкладинці книжки наведено слова Міністра культури України про це видання, а також слова інших відомих письменників, політиків, науковців (М. Матіос, Я. Гарасим тощо)[14].

Звинувачення у плагіатіРедагувати

18 вересня 2018 року Тетяна Рязанцева заявила про плагіат у книжці Дроздовського «Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі», яку було надруковано і заплановано до захисту як докторську дисертацію в Інституті літератури[15][16]. 26 вересня Тамара Гундорова опублікувала висновок групи літературознавців у складі Тетяни Рязанцевої, Павла Михеда, Олеся Федорука, Михайла Назаренка й Дмитра Єсипенка. Згідно з їхнім аналізом, у книжці Дроздовського було повністю списано десять підрозділів, і частково — ще чотири підрозділи, вступ і висновки. Дроздовський перекладав із російської, англійської та іспанської мов наукові публікації та копіював їх до свого тексту, не зазначаючи авторства і не посилаючись на них[17][18]. 9 жовтня була створена комісія Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України для вивчення тексту дисертації та монографії. 13 листопада комісія оголосила свій висновок: монографія Дроздовського містить 64 % плагіату[19]. 15 листопада Вчена рада Інституту літератури анулювала рекомендацію до друку монографії[20].

Низка авторитетних науковців антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» визнали надані комісією порівняльні таблиці вичерпними і застерегли від неефективного використання комп'ютерних програм для виявлення плагіату у перекладах з оригінальних текстів[21].

Як відзначив у коментарі виданню LB.ua заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, МОН «не надсилає дисертаційні роботи чи монографії на експертизу» і відповідно не здійснювало перевірку монографії Д. Дроздовського[22]. У результатах другої анонімної перевірки зафіксовано 754 джерела плагіату, які були виявлені в перевірці роботи на системі UNICHECK, проте у висновках після перевірки наведено поняття «оригінальність» і «схожість». Комісія прирівняла всі випадки «схожості» до плагіату, свідченням чого є розпорядження, підписане директором Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка від 23.11.2018 р.

У відповідь Дмитро Дроздовський наголосив на тому, що ця ситуація є спробою «знищити колегу» та заявив, що некоректне цитування у його роботі з'явилося через помилку колег, які допомагали йому готувати монографію[23].

Крім того, науковець публічно перепросив за помилки: «Визнаю, що докторська монографія наразі містить проблемні місця, які потребують доопрацювання. І визнаю, що не приділив належної скрупульозності у її підготовці. У силу різних причин, а насамперед через громадську діяльність у режимі „round a clock“ підготовка верстки монографії, що передує захисту дисертації, готувалася в той час, коли я був за межами України й не мав змоги повноцінно контролювати процес. Тому в сигнальних примірниках виринули помилково надіслані версії матеріалів, подеколи переклади статей, десь не були позначені належним чином посилання, мали місце технічні недогляди у бібліографії, а також, як було виявлено згодом, я посилався на матеріали, які самі були плагіатом. Щиро перепрошую в опонентів і дякую прихильникам за конструктивну критику. Доопрацюю текст згідно з чинними вимогами законодавства України до докторських дисертацій. Передав текст на дослідження співвідношення авторського тексту й запозичень. Докладу зусиль, аби історія про захист докторської стала успішною історією про виправлення помилок, а не лише про публічні цькування»[24].

Дмитро Дроздовський ініціював створення наукового блогу, на якому виклав громадськості основні ідеї своє роботи: https://dd-postpost.blogspot.com[25]

Оголошений лауреатом анти-премії «Плагіатор року» (2018)[26]. Також відбулася публічна дискусія на цю тему в книгарні «Є» 27 грудня 2018 року.[27] На зафіксованому відео можна бачити, як Народний артист України Олексій Кужельний у своєму виступі порівняв атмосферу зібрання у книгарні «Є» з судилищем 1937 року, а професор, доктор філологічних наук Петро Іванишин піддав критиці звинувачення з боку професора Гундорової та заявив про подібні «кампанії цькування», до яких ніби-то раніше вдавалася Тамара Гундорова[27].

У коментарі журналу «Тиждень» одна із засновниць і координаторок ініціативи «Дисергейт», кандидатка економічних наук Світлана Благодєтєлєва-Вовк назвала закиди Т. Гундоровій та її колегам «маніпуляційними технологіями підривань авторитету людини, що є викривачем»[28].

На захист Дмитра Дроздовського виступив письменник Василь Кузан, який пояснив проблеми з монографією дослідника його «титанічною працею» у різних галузях та закликав Тамару Гундорову продовжувати викриття інших недоброчесних науковців у гуманітарній царині.[29].

Кінокритик, член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Сергій Тримбач подякував колегам, що узялися боротися з плагіатом і відзначив зухвалість поведінки Д. Дроздовського[30].

31 січня 2019 року Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підписала наказ № 88 «Про фінальний етап ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка»[31], призначивши Д. Дроздовського головою журі конкурсу.

Д. Дроздовський опублікував перероблену версію монографії (2-е видання, доопрацьоване; підписано до друку 12.11.2018), зробивши її публічно доступною для широких кіл науковців[32]. У переробленій версії зазначено: «…хочу перепросити в усіх науковців за проблеми, пов'язані з некоректним цитуванням у попередній версії. Вдячний професорам Т. Гундоровій, Т. Рязанцевій, Е. Шестаковій та іншим науковцям, які звернули увагу на помилки й допомогли доопрацювати монографію, що, сподіваюся, містить наукову інноваційність для дослідників зарубіжної літератури, а також науковців, які працюють у царині теорії літератури й компаративістики» (с. 330).

Після виявлення фактів плагіату у монографії громадськість довідалася також про інші факти недоброчесності Д. Дроздовського: нецитовані запозичення з російськомовних видань та рефератів у його книжці «Код майбутнього» (2006)[33], а також плагіат у статтях, вміщених у наукових періодичних виданнях[34]. Ілюстраторка Х. Лукащук заявила про його шахраювання під час підготовки франкомовного видання книжки Ганни Герман: «пан Дмитро Дроздовський продав їй [Г. Герман] мої ілюстрації без мого відома і згоди яко ілюстрації дорогої бельгійської художниці яка вирішила залишитись інкогніто».[35] Д. Дроздовський брав участь в обговоренні цього видання у Брюсселі, під час якого порівняв прозу Г. Герман з творчістю Маркеса та Фолкнера.[36] Сам Д. Дроздовський заперечив подібне порівняння, назвавши Г. Герман "злом у політиці"[37].

У серпні 2019 р. став членом болгарського відділення Європейської асоціації дослідників англістики[38]. В Україні немає офіційного відділення ESSE, тому членство в цій організації можливе через посередництво організації в інших країнах. До 2010 р. українську філію Асоціацію дослідників англістики очолювала докторка філологічних наук, професорка І.Р. Буніятова[39].

НагородиРедагувати

Основні праціРедагувати

КнигиРедагувати

  • Космічна мова людської душі. — Одеса: Фенікс, 2004. — 112 с.
  • Енергетика мовомислення. Тріумвірат мови, мислення та людини. Енеолінгвістичний дискурс — Одеса: Фенікс, 2005. — 228 с.
  • Код майбутнього. Криза людини в європейській філософії: від екзистен­ціалізму до українського шістдесятництва. — Київ: Вид. дім «Всесвіт», 2006. — 192 с.
  • Меридіан розуміння. — Київ: Університетське видавництво «Пульсари», 2011. — 220 с.
  • Між «демонічним» та «історіософським»: Вільям Шекспір у рецептивних проекціях від МУРу до після-постмодерну. — Київ: Інститут обдарованої дитини, 2014. — 108 с.
  • Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі (філософська проблематика, жанри, наративні стратегії): Монографія. — Київ: Університетське видавництво «Пульсари», 2018. — 472 с.
  • Лариса Кадирова. «Чайка на ім'я „Любов“». — Київ: Самміт-книга, 2018. — 220 с.

ПерекладиРедагувати

  • Федеріко Ґарсія Лорка. Чотири короткі п'єси ; з ісп. пер. Д.Дроздовський. — К. : Пульсари, 2017.

Наукові статтіРедагувати

  • Drozdovskyi D., Chernyshova S. Psychic Principles of Constructing Reality in Post-Postmodernistic Novels // Modern Journal of Language Teaching Methods. – 2019, May. – P. 143-154 (1 друк. арк.). – Режим доступу: http://mail.mjltm.org/article-1-348-en.html;
  • «Воскресіння» суб’єкта в англійському постпостмодерністському романі: особливості (пост)реалістичної репрезентації соціальних проблем // Актуальні питання іноземної філології : наук. журн. / [редкол. : І. П Біскуп (гол. ред.) та ін.]. — Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019. — №10. — С. 62-70;
  • Містеріальний шлях Короля Ліра в неофабулістській репрезентації Роналда Гарвуда: обриси англійського (пост)постмодернізму // Записки з романо-германської філології [Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]. – Випуск 1(42). – Одеса: КП ОМД, 2019. – С. 153-160;
  • Дискурс суб’єктності в англійському постпостмодерністському романі // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. – 2019. – Випуск 38. – С. 194-198;
  • «Борис Шалагінов. Із роздумів про літературу та сучасність». До 75-річого ювілею літературознавця Бориса Борисовича Шалагінова  // Всесвіт. – 2019. – №3-4. – С. 156-162;
  • Репрезентація  наративної ідентичності в постпостмодерністських романах «Дивний випадок із собакою вночі» М. Геддона та «Угамуйте мене» М.Дж. Гайленд // Національна ідентичність в мові і культурі: збірник наукових праць / за заг. ред.. А.Г. Гудманяна, О.Г. Шостак. – К.: Талком, 2019. – С. 159-164;
  • Дроздовський Д. Кларісе Ліспектор: алхімічне самовираження у любові; післямова // Ліспектор К. Записки для молоді: про написане і пережите; з португ. Н. Пнюшкова. – К. : Видавництво Анетти Антоненко, 2019. – С. 86-95 (0,9 друк. арк.);
  • «Фаворитка»: історія сексуальності й воля до влади у постпостмодерній версії старої доброї Англії. Ревізія англійського життя початку XVIII століття (Moviegram, 27.05.2019). – Режим доступу: https://moviegram.com.ua/the-favourite-analyse/
  • Аутичне мислення протагоніста роману «Дивний випадок із собакою вночі» М. Геддона як вияв постпостмодерністського гуманізму: досвід неокантіанства // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство ; за ред. д. ф. н. М. П. Ткачука – Тернопіль: ТНПУ, 2018. – Вип. 49. – С. 186-203;
  • Інтелект на зламі епох (пам’яті Соломії Павличко) // Українська літературна газета. – 2018. – 28 груд. (№ 26). – С. 3 ;
  • Аутичне мислення й екзистенціалістські виміри постпостмодернізму // Питання літературознавства. – 2018. – №98. – С. 301-316 ;
  • Дискусійність метамодернізму в аспекті теорії постпостмодернізму // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Літературознавство. – Харків, 2018. – Вип. 3-4 (89-90). – С. 58-71;
  • Аутичне мислення як вияв постпостмодерністського світогляду (на матеріалі роману «Дивний випадок із собакою вночі» Марка Геддона) // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. – 2018. – №38. – С. 59-66 (0,8 др. арк.);
  • Drozdovskyi D. Disordered identity in M. Lewycka’s novel A Short History of Tractors in Ukrainian: imagological explications and metamodern outlines // Trauma kulturowa jako palimpsest. VI/2017; redaktor naczelna prof. dr. hab. Agnieszka Matusiak. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2017. – s. 293-308;
  • День завдовжки в життя: між болем і дивом [післямова] // Parasol: соціальний арт-проект. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.  –  C. 159-174 (0,8 др. арк.);
  • Реалізація фокалізаційних прийомів у романі «Спокута» І. Мак’юена: дискурс англійського пост-постмодернізму // Літературознавчі студії. Випуск 41. – К. : ВПК «Київський університет», 2017. – С. 105-110 (0,5 др. арк.);
  • Пам'ять культур: досвід посттоталітарного розриву // Слово і час. –  2017. –  № 9. – С.118-123.

Вибрані статтіРедагувати

  • Postmodern Literature: Ruined Aesthetics or New Frontiers? // Journal of Literature and Art Studies. — Vol. 1. Number 2. — August 2011. — Р. 132—143.
  • The Life after the End: Dialogues with the Classics // The International Journal of the Humanities. — Vol.8, Number 12. — 2011. — P. 111—120.
  • Рівні художнього образу: на прикладі державця в історичних хроніках В. Шекспіра // Світова література на перехресті культур і цивілізацій: [Збірник наукових праць. Вип. 1]; [ред. В. П. Казаріна]. — Сімферополь: Кримський Архів, 2008. — С. 226—234.
  • Сонети Емми Андієвської як вияв катахретичної свідомості // Слово і Час. — № 10. — К. : Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, 2009. — С. 26-38.
  • Діалог із Шекспіром: визначення домінанти художнього мислення В. Шекспіра в компаративному аспекті // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. — Випуск 16. — К. : Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, 2010. — С. 202—208.
  • Між Шевченком і Шекспіром: світоглядно-естетична платформа мистецького українського руху // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах: науково-методичний та літературно-мистецький журнал. — 2010. — N 11/12. — С. 90-98.
  • Поетика й філософія шекспірівського тексту в художній концепції Ігоря Костецького: компаративістський аспект // Studia methodologica. — Випуск 30. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. — С. 127—134.
  • Рецепція В. Шекспіра в художньому полі МУРу: філософія, політика, естетика // Новітня філологія. — Вип. 37. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. — С. 228—245 (1 д.а.).
  • Романтична рецепція Шекспіра (на прикладі творчості Ґете, Шеллінга і Новаліса) // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. — 2010. — № 3. — С. 4-13.
  • Шекспірівські шукання в українській еміграційній літературі: імпровізація, співтворчість, абсурдність // Питання літературознавства. — Чернівці. — 2011. — С. 222—230.
  • Раритети Тараса Шевченка: повернення у XXI столітті // Слово і час. — 2012. — № 2. — С. 112—114. Рецензія на монографію: Повернені шевченківські раритети / авт. проекту С. Гальченко; упоряд., наук. опис колекцій, приміт. С. Гальченка, Н. Лисенко. — Дніпродзержинськ: Вид. дім «Андрій», 2010. — 288 с.
  • Мозаїчність історії літератури — Слово і час. — № 4, 2012. — С. 107—111. Рецензія на монографію: Дончик В. Г. Доля української літератури — доля України: Монологи й полілоги / В. Г. Дончик. — К. : Грамота, 2011. — 640 с.
  • Література як простір пам'яті — Слово і час. — № 6, 2012. Рецензія на монографію: Овчаренко Н. Ф. Парадигма пам'яті: канадський дискурс: (творчий портрет Тімоті Ірвінга Фредеріка Фіндлі): монографія. — К. : Ін Юре, 2011. — 259 с.
  • У зоні етичної небезпеки // Дніпро. — № 5. — С. 124—125
  • До проекту історії української літератури новітнього періоду // Українська мова та література в сучасній школі. — № 1. — 2012. — С. 68-78.
  • Англомовний Павло Тичина: досвід відчуження // Літакцент. — 23 березня 2012 р. Режим доступу: http://litakcent.com/2012/03/23/anhlomovnyj-tychyna-dosvid-vidchuzhennja/
  • Світова література в середній школі: ахіллесова п'ята чи дамоклів меч? / Д. Дроздовський // Слово Просвіти. — 2012. — № 19 (10-16 травня). — С. 10-11.
  • Поетика сигнатур і символіка алхемічного експерименту у творчості Марґеріт Юрсенар // Кур'єр Кривбасу. — № 271-272-273. — 2012. — С. 72–78.
  • Аутичне мислення й екзистенціалістські виміри постпостмодернізму // Питання літературознавства. – 2018. – №98. – С. 301-316.
  • Аутичне мислення як вияв постпостмодерністського світогляду (на матеріалі роману «Дивний випадок із собакою вночі» Марка Геддона) // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. – 2018. – №38. – С. 59-66.
  • Disordered identity in M. Lewycka’s novel A Short History of Tractors in Ukrainian: imagological explications and metamodern outlines // Trauma kulturowa jako palimpsest. VI/2017; redaktor naczelna prof. dr. hab. Agnieszka Matusiak. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2017. – s. 293-308.
  • Реалізація фокалізаційних прийомів у романі «Спокута» І. Мак’юена: дискурс англійського пост-постмодернізму // Літературознавчі студії. Випуск 41. — К. : ВПК «Київський університет», 2017. — С. 105-110.
  • Репрезентація травматизованої ідентичності у романі «A Short History of Tractors in Ukrainian» М. Левицької: імагологічні експлікації у дискурсі після-постмодерну // Теорія літератури: концепції, інтерпретації: наук. зб. / Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, Ін-т філології / ред. кол. Л.В. Грицик (голова) [та ін.]. — К., 2015. — С. 75-85.
  • Стратегії фрагментації наративу в романі «Хмарний атлас» Д. Мітчелла: дискурс після-постмодерну // Теорія літератури: концепції, інтерпретації: наук. зб. / Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, Ін-т філології / ред. кол. Л.В. Грицик (голова) [та ін.]. — К., 2015. — С. 113-122.
  • Опозиція метафізичного й авангардного мистецтва в повісті «Вежа з чорного дерева» Дж. Фаулза // Питання літературознавства. Випуск 88. — Чернівці : ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2014. — С. 106-116.
  • Сучасний британський роман після "9/XI": модель Іена Мак'юена // Слово і час: наук.-теорет. Журнал, Ін-т літ. ім. Т.Г.Шевченка. - Київ : Фенікс, 1957 — 2013. — № 4. — С.72-78.

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 березень 2016. Процитовано 14 лютий 2012. 
  2. [http://www.president.gov.ua/documents/5752016-20990 Комітет з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка.
  3. Alumni НаУКМА — 2008
  4. Alumni НаУКМА — 2010
  5. Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  6. Про фінальний етап VIII Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-04-14. 
  7. www.npu.edu.ua http://www.npu.edu.ua/ua/podii/9-ss/4259-vii-mizhnarodnyi-movno-literaturnyi-konkurs-uchnivskoi-ta-studentskoi-molodi-imeni-tarasa-shevchenka Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2019-04-14. 
  8. У Дмитра Дроздовського знайшли нові факти плагіату. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk). 2018-10-08. Процитовано 2019-04-27. 
  9. Джон Веддінгтон-Фезер. Сучасні англійські оповідки - Архів журналу «Всесвіт» за 2005-2013 роки. www.vsesvit-journal.com. Процитовано 2019-04-14. 
  10. Список перекладів англомовних поетів, яких переклав Д. Дроздовський. 
  11. «Хамелеон» Д. Дроздовського: від екзистенціалізму до онтологічного хаосу. bukvoid.com.ua. Процитовано 2019-04-14. 
  12. http://www.pulsary.com.ua/2171_97.html
  13. Презентация книги Дмитрия Дроздовского «ЛАРИСА КАДИРОВА.ЧАЙКА НА ІМ'Я ЛЮБОВ». sbook.com.ua. Процитовано 2019-04-09. 
  14. Купити книгу Лариса Кадирова Чайка на ім’я “Любов” (Дмитро Дроздовський) - 978-617-7672-97-4 | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua. Процитовано 2019-04-09. 
  15. Дмитра Дроздовського звинуватили в плагіаті // ЛітАкцент. — 20.09.2018
  16. Наукового співробітника Інституту літератури звинувачують у плагіаті // Читомо. — 20.09.2018
  17. Скандал із плагіатом Дмитра Дроздовського набирає обертів // ЛітАкцент. — 27.09.2018
  18. Як плагіат кандидата наук і консультанта МОН спустошує поле науки // Українська правда. — 8.10.2018
  19. Комісія знайшла в дисертації Дроздовського 64% плагіату. 2018-11-16. Процитовано 2018-11-17. 
  20. Відоме рішення щодо монографії Дмитра Дроздовського: офіційно. ЛітАкцент. 2018-11-16. Процитовано 2018-12-26. 
  21. Казус Дроздовського - 22 Листопада 2018 - Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях. false-science.ucoz.ua. Процитовано 2019-03-12. 
  22. Плагіат б'є по науці – чи є кому відповісти?. LB.ua. Процитовано 2019-03-11. 
  23. Плагіат чи помилка: звідки це бажання знищити колегу з НАНу?. 2018-11-20. Процитовано 2018-11-21. 
  24. sferaua. 
  25. Post-post (uk). Процитовано 2019-03-10. 
  26. Відзнака «Академічна негідність 2018» оголосила «переможців». www.chytomo.com (uk). 2019-01-16. Процитовано 2019-04-02. 
  27. а б Книгарня "Є" (2018-12-27). Діалоги про... Розмова Тамари Гундорової та Михайла Назаренка «Плагіат: злочин і кара». Процитовано 2019-03-07. 
  28. Світлана Благодєтєлєва-Вовк: «Нашою діяльністю ми хочемо показати, хто насправді господар в українській науці». tyzhden.ua (uk). Процитовано 2019-04-27. 
  29. Василь Кузан. Війна з любові до науки, або Дмитро Детонатор | Зілля | Літературна агенція. zillyaua.org. Процитовано 2019-04-09. 
  30. газета день. 
  31. Наказ МОН від 31.01.2019 №88 “Про фінальний етап ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка”. Інститут модернізації змісту освіти (uk). 2019-02-01. Процитовано 2019-03-11. 
  32. Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі - Дмитро Дроздовський - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 2019-04-18. 
  33. У Дмитра Дроздовського знайшли нові факти плагіату. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk). 2018-10-08. Процитовано 2019-04-27. 
  34. Плагіат Дроздовського (табл. 1). Google Docs (uk). Процитовано 2019-04-27. 
  35. Дмитра Дроздовського звинуватили у причетності до крадіжки малюнків. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk). 2019-04-24. Процитовано 2019-04-27. 
  36. Ганна Герман представила у Брюсселі свою книгу «Дівчинка і косміти». bukvoid.com.ua. Процитовано 2019-04-27. 
  37. Ганна Герман презентувала книгу про космітів у Брюсселі (оновлено). ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk). 2014-10-27. Процитовано 2019-08-04. 
  38. Дмитро Дроздовський став членом болгарської Асоціації англістів – Журнал «Всесвіт». www.vsesvit-journal.com. Процитовано 2019-09-01. 
  39. Е-Портфоліо - Буніятова Ізабелла Рафаїлівна. eportfolio.kubg.edu.ua. Процитовано 2019-09-01. 

ДжерелаРедагувати