Дрозденко Олексій Митрофанович

	Олексій Дрозденко
Особисті дані
Повне ім'я	Олексій Митрофанович; Дрозденко
Народження	28 лютого 1941 (83 роки)
	Чистякове, Сталінська область, УРСР
Зріст	176 см
Вага	72 см
Громадянство	СРСР, Україна
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
	ДЮСШ (Торез)
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дрозденко.

Олексій Митрофанович Дрозденко (нар. 28 лютого 1941, Чистякове, Сталінська область, УРСР) — радянський український футболіст та тренер, захисник, майстер спорту СРСР (1964), заслужений тренер України (1997).

Кар'єра гравця

Футболом Дрозденко розпочав займатися на вулицях рідного містечка Чистякове. Через деякий час прийшов на перегляд в юнацьку команду місцевого «Шахтаря», але відбір не пройшов. Потім грав за футбольний колектив шахти «Волинська» та команду гірничого технікуму, де на чіпкого, самовідданого в грі молодого захисника, звернули увагу тренери чистяковского «Шахтаря» й незабаром запросили до головної команди міста.

У 1961 році в складі збірної області брав участь у товариському матчі проти донецького «Шахтаря», відіграв поєдинок спокійно й надійно. Після гри в роздягальню зайшов тренер донецького клубу Олег Ошенков і запропонував захиснику спробувати свої сили в головній команді Донбасу^[1]. Так, Олексій Дрозденко опинився в донецькому «Шахтарі», за який виступав майже 10 років.

Дебютував в основному складі гірників 8 вересня 1962 року, в матчі «Шахтар» — «Жальгіріс», замінивши Володимира Салькова. У цьому ж сезоні донецький клуб виграв Кубок СРСР, але молодий захисник в матчах за почесний трофей участі не брав. Вже з наступного сезону, Дрозденко став регулярно з'являтися в основному складі команди й згодом, застовпивши за собою місце центрального захисника, став лідером оборони гірників. Входив до списків «33-х найкращих» футболістів УРСР (1964-№ 2, 1966-№ 3, 1968-№ 3). У 1971-1972 роках виводив команду на поле з капітанською пов'язкою.

Закінчив активні виступи Олексій Дрозденко в 1972 році, 21 квітня в матчі чемпіонату СРСР проти команди «Алга» (Фрунзе), захисник провів свій останній офіційний матч у футболці донецького «Шахтаря».

Кар'єра тренера

Після закінчення кар'єри гравця, в 1975-1978 роках працював на посаді директора ДЮСШ при команді майстрів «Шахтар» (Донецьк).

З 1979 року по 1983, працював у тренерському штабі головної команди Донбасу, де виконував обов'язки асистента головного тренера, займався селекційною роботою. У 1984 році знову очолив донецьку ДЮСШ.

З 1989 по 2003 рік знову входить в тренерський штаб рідної команди. У вересні 1999 року, після того як пост наставника команди залишив Анатолій Бишовець, був призначений виконуючим обов'язки головного тренера, очолюючи команду до кінця року.

З 2004 року був на посаді фахівця СДЮШОР ФК «Шахтар» (Донецьк) з роботи з філіями.

З 2008 року працював старшим тренером, спортивним директором ДЮФК «Олімпік» (Донецьк).

Освіта

Закінчив Ворошиловградський державний педагогічний інститут імені Тараса Шевченка.

Досягнення

Індивідуальні

У списку 33-х найкращих футболістів Української РСР - № 2 (1964), № 3 (1966, 1968)

Візнаки

Майстер спорту СРСР
Заслужений тренер України

Примітки

↑ Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). Олексій Дрозденко: «Ти, хлопчику, не підходиш!». Архів оригіналу за 11 грудня 2012.

Посилання

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
Профіль на сайті footbook.ru

[1] Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). Олексій Дрозденко: «Ти, хлопчику, не підходиш!». Архів оригіналу за 11 грудня 2012.

[1]