Ошенков Олег Олександрович
Олег Олександрович Ошенков (16 (27) травня 1911, Санкт-Петербург, Російська імперія — 10 травня 1976, Київ, СРСР) — радянський футболіст, тренер.
Олег Ошенков | |||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олег Олександрович Ошенков | ||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 14 (27) травня 1911 | ||||||||||||||||||||||||||||
Санкт-Петербург, Російська імперія | |||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 10 травня 1976 (64 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||
Київ, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 168 см | ||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 66 кг | ||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник, захисник | ||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Кар'єра
ред.Гравця
ред.Олег Ошенков з 1927 по 1930 роки виступав за клуб «Держзнак» з Москви. 1931 року повернувся у рідний Ленінград і став гравцем команди «Червоний Трикутник», яка представляла однойменний завод. Через рік Ошенков перейшов у «Промкооперацію». 1935 року клуб був перейменований на «Спартак». З 1936 по 1940 роки Олег Ошенков виступав за «Динамо». Провів у складі 87 матчів, забив 3 голи. 1941 року перейшов у «Зеніт», за нього зіграв 3 матчі до початку війни. 1945 року повернувся в «Динамо» і грав там до 1947 року, провівши 63 матчі і забивши 4 м'ячі.
Тренера
ред.1949 року Олег Ошенков очолив ленінградське «Динамо». Через рік був призначений головним тренером київського «Динамо». З цим клубом Ошенков виграв Кубок СРСР та став срібним призером чемпіонату. З 1957 по 1958 роки очолював ленінградські «Трудові резерви», 1959 року повернувся до Києва. У 1960 керував «Суднобудівником». З 1960 по 1969 роки керував «Шахтарем». З ним двічі виграв Кубок СРСР і одного разу був його фіналістом. 1970 року знову очолив «Суднобудівник», з 1975 по 1976 роки тренував харківський « Металіст».
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1968).
З 1971 по 1975 роки — начальник відділу футболу спорткомітету і голова Федерації футболу УРСР.
Досягнення
ред.[1]збірна України
3 призер Спартакіади 1956
- Володар Кубка СРСР: 1954
- Срібний призер Чемпіонату СРСР 1952
- Володар Кубка СРСР: 1961, 1962
- Фіналіст Кубка СРСР 1963
Посилання
ред.- Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)
Джерела
ред.- Газета «Команда», 27 травня 2011 року, № 95 (3664), с.10
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ збірна УРСР