Відкрити головне меню

Драгомир (інакше: Драгомир, Борим, Золота Голінка; пол. Drogomir, Borzym, Borzyma, Drogomier, Złota Goleń, Złote Golenie) – шляхетський герб польського походження.

Дрогомир
POL COA Drogomir.svg
Деталі
Ранні версії 1297 (печатка), 1400 (запис)

Зміст

Опис гербаРедагувати

Існує п'ять різновидів цього герба:

  • Драгомир
  • Драгомир-Нєстен
  • Кікуль
  • Фон Ніхтен
  • Золота Голінка

Драгомир: у червоному полі три ноги в срібних латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді - три страусиних пір'їни.

Драгомир-Нєстен: у червоному полі три ноги в срібних латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді - три страусиних пір'їни. В клейноді одна нога як у гербі.

Кікуль: у червоному полі три срібні ноги в латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині трояндою. В клейноді три страусиних пір'іїни, з яких середня червона, а інші - срібні.

Фон Ніхтен: у золотому полі три срібні ноги в латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині трояндою[1]. Клейнод не відомий.

Золота Гомілка: у червоному полі три ноги в золотих латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді три пера страуса[2][3]. Можливо, ця зміна є оригінальною версією герба Дрогомира, оскільки з 1400-х рр. в Брестській книзі з'ясовується, що у гербах Борзим було три золотих голінки[4].

ІсторіяРедагувати

Згідно з гербовою легендою, герб належить до групи герби, наданих князем Болеславом III Кривоустим (1102-1138) під час війни польсько-німецької війни 1109 року і постав після битви на Псячому Полі у 1109 році. Існує також версія, що цей герб був створений за часів короля Владислава І Локетека (1306-1333) після битви Пловцями в 1331 році. Вона менш вірогідна, оскільки перший відомий образ герба з'являється в 1297 році – це печатка господа Рашки – війта стшельнинськогo[5]. Зображення цього герба також представлене у XIV-му столітті в каплиці Абатства Цистерцианців в Землі над Вартою, а також у XV-го столітті в раці церкви Голуба[6]. Перша письмова згадка про герб Борим сягає 1400 року[7].

Гербова легенда говорить про причину появи власної назви герба. Так, за нею, в часи князювання Болеслава III Кривоустого на польські землі напав Генріх V  німецький. Він скористався з допомоги брата Болеслава III Збігнєва. Вирішальною була битва на Псячому Полі в околицях Вроцлава  у 1109 році. У битві на Собачому Полі взяв участь лицар Драгомир (Drogomier) разом з трьома своїми синами, кожен з яких втратили в цьому бою ногу. В нагороду за хоробрість і понесені рани князь Болеслав III Кживоустий дав родині герб з ім'ям глави роду та земельні наділи.

Існують різні версії цієї легенди. Є легенда, що говорить про п'ять синів, з яких троє були поранені, інша, в якій йдеться про вісьмох синів, із яких п'ять були вбиті, а інші втратили кожен по одній нозі.

Несецький в Гербовнику Польському каже, що подібні герби використовували королі на Острові Мен і французький рід Рубенштейн, на основі чого можна припустити, що герб Драгомир має закордонне походження[8].

Гербовий рідРедагувати

До гербового роду Драгомир належать: Czapliński, Dowbor, Dragomir, Drogomir, Drogomirecki, Drogomirski, Drohomirecki, Farenholc, Farenholtz, Gorsicki, Jabłoński, Kobylski, Kuligowski, Kulik, Kulikowski, Kułakowski, Latosławski, Lutosławski, Petrykowski, Pietrykowski, Potrykowski, Radykiewicz, Radykowicz, Rakowski, Ramocki, Ramotowski, Raube, Raubo, Rdułtowski, Romatowski, Romętowski, Romotowski, Rouba, Roubo, Sadowski, Stetkiewicz, Szaciłło, Szaciło, Usakowski, Uszak, Wekier[9].

До гербового роду Драгомир-Нєстен належать: Niesten, Nieten[10][11].

До гербового роду Кікуль належать: Gardyński, Kikoł, Kikul, Kikuł, Пень, Kulik[12][13].

До гербового роду Фон Ніхтен належать: Nichten.

До гербового роду Золота Гомілка належать: Bagieński, Chotnawski, Хжановскі, Falbowski, Jurski , Kitnowski, Квятковський, Romatowski ,Rzwieński, Zaścieński[14][15][16][17].

ДжерелаРедагувати

  • Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
  • Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
  • Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
  • Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.

ПриміткиРедагувати

  1. Mikulski, Krzysztof, 1960-, Tarcze herbowe z Kościoła Mariackiego w Toruniu, Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2015, ISBN 978-83-7181-893-6, OCLC 905434943.
  2. Szymański, Józef., Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku, Warszawa: Wydawn. DiG, 2001, s. 325, ISBN 978-83-7181-217-0, OCLC 49952383.
  3. Dane Herbu, gajl.wielcy.pl [dostęp 2017-10-21].
  4. Bolesław Ulanowski, Starodawne Prawa Polskiego Pomniki T. 7 s.474 nr. 1345, 1885.
  5. Witold Świętosławski, WIZERUNKI MILITARIÓW W GODŁACH ŚREDNIOWIECZNYCH HERBÓW RYCERSTWA POLSKIEGO, 2006.
  6. Witold Świętosławski, WIZERUNKI MILITARIÓW W GODŁACH ŚREDNIOWIECZNYCH HERBÓW RYCERSTWA POLSKIEGO, 2006.
  7. Bolesław Ulanowski, Starodawne Prawa Polskiego Pomniki T. 7 s.474 nr. 1345, 1885.
  8. Kasper Niesiecki, Herbarz Polski, 1839.
  9. Nazwiska, gajl.wielcy.pl [dostęp 2018-01-21].
  10. Zbigniew Leszczyc, Herby Szlachty Polskiej T.1 s. 82, 1908.
  11. Nazwiska, gajl.wielcy.pl [dostęp 2018-01-21].
  12. Zbigniew Leszczyc, Herby Szlachty Polskiej T.1 s. 82, 1908.
  13. Juliusz Ostrowski, Księga herbowa rodów polskich, 1906.
  14. Bolesław Ulanowski, Starodawne Prawa Polskiego Pomniki T. 7 s.474 nr. 1345, 1885.
  15. Adam Wolff, Józef Krzepela, Mazowieckie zapiski herbowe z XV i XVI wieku, 1937.
  16. Stanisław Dziadulewicz, Drobiazgi heraldyczne w "Miesięcznik Heraldyczny" T. 17 s.156, 1938.
  17. Władysław Semkowicz, Wywody Szlachectwa w Polsce XIV-XVII w. "Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie T.3 1911-1912", 1913.