Дрогомир (герб)
Драгомир (інакше: Драгомир, Борим, Золота Голінка; пол. Drogomir, Borzym, Borzyma, Drogomier, Złota Goleń, Złote Golenie) – шляхетський герб польського походження.
Дрогомир | |
---|---|
Деталі | |
Ранні версії | 1297 (печатка), 1400 (запис) |
Опис герба
ред.Існує п'ять різновидів цього герба:
- Драгомир
- Драгомир-Нєстен
- Кікуль
- Фон Ніхтен
- Золота Голінка
Драгомир: у червоному полі три ноги в срібних латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді - три страусиних пір'їни.
Драгомир-Нєстен: у червоному полі три ноги в срібних латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді - три страусиних пір'їни. В клейноді одна нога як у гербі.
Кікуль: у червоному полі три срібні ноги в латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині трояндою. В клейноді три страусиних пір'іїни, з яких середня червона, а інші - срібні.
Фон Ніхтен: у золотому полі три срібні ноги в латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині трояндою[1]. Клейнод не відомий.
Золота Гомілка: у червоному полі три ноги в золотих латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді три пера страуса[2][3]. Можливо, ця зміна є оригінальною версією герба Дрогомира, оскільки з 1400-х рр. в Брестській книзі з'ясовується, що у гербах Борзим було три золотих голінки[4].
Історія
ред.Згідно з гербовою легендою, герб належить до групи герби, наданих князем Болеславом III Кривоустим (1102-1138) під час війни польсько-німецької війни 1109 року і постав після битви на Псячому Полі у 1109 році. Існує також версія, що цей герб був створений за часів короля Владислава І Локетека (1306-1333) після битви Пловцями в 1331 році. Вона менш вірогідна, оскільки перший відомий образ герба з'являється в 1297 році – це печатка господа Рашки – війта стшельнинського[5]. Зображення цього герба також представлене у XIV-му столітті в каплиці Абатства Цистерцианців в Землі над Вартою, а також у XV-го столітті в раці церкви Голуба[5]. Перша письмова згадка про герб Борим сягає 1400 року[4].
Гербова легенда говорить про причину появи власної назви герба. Так, за нею, в часи князювання Болеслава III Кривоустого на польські землі напав Генріх V німецький. Він скористався з допомоги брата Болеслава III Збігнєва. Вирішальною була битва на Псячому Полі в околицях Вроцлава у 1109 році. У битві на Собачому Полі взяв участь лицар Драгомир (Drogomier) разом з трьома своїми синами, кожен з яких втратили в цьому бою ногу. В нагороду за хоробрість і понесені рани князь Болеслав III Кживоустий дав родині герб з ім'ям глави роду та земельні наділи.
Існують різні версії цієї легенди. Є легенда, що говорить про п'ять синів, з яких троє були поранені, інша, в якій йдеться про вісьмох синів, із яких п'ять були вбиті, а інші втратили кожен по одній нозі.
Несецький в Гербовнику Польському каже, що подібні герби використовували королі на Острові Мен і французький рід Рубенштейн, на основі чого можна припустити, що герб Драгомир має закордонне походження[6].
Гербовий рід
ред.До гербового роду Драгомир належать: Czapliński, Dowbor, Dragomir, Drogomir, Drogomirecki, Drogomirski, Drohomirecki, Farenholc, Farenholtz, Gorsicki, Jabłoński, Kobylski, Kuligowski, Kulik, Kulikowski, Kułakowski, Latosławski, Lutosławski, Petrykowski, Pietrykowski, Potrykowski, Radykiewicz, Radykowicz, Rakowski, Ramocki, Ramotowski, Raube, Raubo, Rdułtowski, Romatowski, Romętowski, Romotowski, Rouba, Roubo, Sadowski, Stetkiewicz, Szaciłło, Szaciło, Usakowski, Uszak, Wekier[7].
До гербового роду Драгомир-Нєстен належать: Niesten, Nieten[8][7].
До гербового роду Кікуль належать: Gardyński, Kikoł, Kikul, Kikuł, Пень, Kulik[8][9].
До гербового роду Фон Ніхтен належать: Nichten.
До гербового роду Золота Гомілка належать: Bagieński, Chotnawski, Хжановскі, Falbowski, Jurski , Kitnowski, Квятковський, Romatowski ,Rzwieński, Zaścieński[4][10][11][12].
Джерела
ред.- Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
- Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
- Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
- Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.
Примітки
ред.- ↑ Mikulski, Krzysztof, 1960-, Tarcze herbowe z Kościoła Mariackiego w Toruniu, Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2015, ISBN 978-83-7181-893-6, OCLC 905434943.
- ↑ Szymański, Józef., Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku, Warszawa: Wydawn. DiG, 2001, s. 325, ISBN 978-83-7181-217-0, OCLC 49952383.
- ↑ Dane Herbu, gajl.wielcy.pl [dostęp 2017-10-21].
- ↑ а б в Bolesław Ulanowski, Starodawne Prawa Polskiego Pomniki T. 7 s.474 nr. 1345, 1885.
- ↑ а б Witold Świętosławski, WIZERUNKI MILITARIÓW W GODŁACH ŚREDNIOWIECZNYCH HERBÓW RYCERSTWA POLSKIEGO, 2006.
- ↑ Kasper Niesiecki, Herbarz Polski, 1839.
- ↑ а б Nazwiska, gajl.wielcy.pl [dostęp 2018-01-21].
- ↑ а б Zbigniew Leszczyc, Herby Szlachty Polskiej T.1 s. 82, 1908.
- ↑ Juliusz Ostrowski, Księga herbowa rodów polskich, 1906.
- ↑ Adam Wolff, Józef Krzepela, Mazowieckie zapiski herbowe z XV i XVI wieku, 1937.
- ↑ Stanisław Dziadulewicz, Drobiazgi heraldyczne w "Miesięcznik Heraldyczny" T. 17 s.156, 1938.
- ↑ Władysław Semkowicz, Wywody Szlachectwa w Polsce XIV-XVII w. "Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie T.3 1911-1912", 1913.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |