місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Драгоман
болг. Драгоман
Країна Болгарія Болгарія
Область Софійська область
Община Драгоман
Код ЕКАТТЕ 23409
Поштовий індекс 2210
Телефонний код 07172
42°55′20″ пн. ш. 22°55′55″ сх. д.H G O
Висота 722
Площа 34,475 км²
Населення 3368 (2011)
Телефонний код +421-07172
Відстань
До обласного центру
 фізична 40 км [1]
До Софії
 фізична 40 км [1]
Розташування
Драгоман. Карта розташування: Болгарія
Драгоман
Драгоман
Драгоман (Болгарія)
Мапа
Мапа
CMNS: Драгоман у Вікісховищі

Драгома́н (болг. Драгоман) — місто в Софійській області Болгарії. Адміністративний центр общини Драгоман.

Географія ред.

Драгоман знаходиться за 36 км від міста Софія і за 15 км від державного кордону Республіки Сербії.

Економіка ред.

На території міста є такі підприємства:

  • «KONTAKTNI ELEMENTI» (болг. «КОНТАКТНИ ЕЛЕМЕНТИ» АД) — підприємство з виробництва біметалевих електричних контактів і срібних припоїв, ПОС-40, ПОС-50, ПОС-60, анодів з цинку і олова. Підприємство засноване в 1980 р.

Політична ситуація ред.

Мер громади Драгоман — Андрей Алексієв Іванов, за результатами виборів від 8 листопада 2011.

Населення ред.

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 3368 осіб.

Національний склад населення міста[2]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 2776 99,6%
цигани 4 0,1%
Всього відповіли 2787

Розподіл населення за віком у 2011 році[3]:


Динаміка населення[4]:

Примітки ред.

  1. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  2. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
  3. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
  4. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Драгоман, общ. Драгоман, обл. София (болгарською) . Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.