Дорогов Сергій Іванович

російський актор

Сергій Іванович Дорогов (нар.. 12 вересня 1959, Щучинськ, Казахська РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно.

Дорогов Сергій Іванович
Дата народження 12 вересня 1959(1959-09-12)[1] (64 роки)
Місце народження Щучинськ (нині Бурабайський район, Акмолинська область, Казахстан)
Громадянство  Росія
 СРСР
Alma mater Воронезький державний інститут мистецтв (1987)
Професія актор
IMDb ID 3509367
CMNS: Дорогов Сергій Іванович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Сергій Дорогов народився в місті Щучинськ Акмолинської області (Казахська РСР). З 1966 по 1976 роки навчався в середній школі № 14 міста Рудного Кустанайської області.

Після закінчення школи служив в армії в ракетних військах і приїхав до Москви, де намагався вступати до театральних вузів[2]. Не вступивши, влаштувався працювати на будівництві коперовщиком — працював на будівельних машинах для забивання паль в котлован при закладці фундаменту. Під час інтерв'ю кореспонденту газети «Східний округ» Сергій Дорогов згадував: «Ми будували дуже багато об'єктів по всій Москві — і в центрі, і на околицях, і платили за таку роботу дуже добре. Пам'ятаю, коли через декілька років я закінчив інститут і прийшов служити до театру, то отримував у декілька разів менше, ніж на будівництві»[3].

З 1983 по 1987 роки Спргій Дорогов навчався у Воронезькому державному інституті мистецтв на курсі Н. В. Дубинського) за спеціальністю «Актор театру і кіно».

Кар'єра

ред.
  • з 1981 по 1983 рік — Народний театр ДК ЗІЛ
  • з 1988 по 1990 рік — актор Воронезького молодіжного театру
  • з 1990 по 2005 рік — актор театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна, також знімався у фотосесіях для реклами мережі магазинів «Scarlett»
  • з 2005 по 2007 рік — актор театру Сатири

Особисте життя

ред.

Одружений (дружина Тетяна, з якою він розписався у 2002 році). З майбутньою дружиною познайомився, коли прийшов працювати до театру «Сатирикон», де працювала і Тетяна — художником-гримером.

Має доньку Анну. Донька навчається на факультеті журналістики і працює на телеканалі «Росія-24» (художником-гримером, як і мати).

Вистави

ред.
  • Антреприза «Сказ про Федота стрільця» (2007)
  • Мініатюра «Забули Ви»
  • «Переполох в голубнику» (2007) — Альбен — прима травесті-шоу, подруга Жоржа (Співдружність акторів Таганки)
  • «Нам все ще смішно» — Чаплін («театр Сатири»)
  • «Екстремадурські вбивці» (2003) — Адель (театр «Сатирикон»)
  • «Гамлет» — один з свити (театр «Сатирикон»)
  • «Чудовий рогоносець» — чоловік Флоренс (театр «Сатирикон»)
  • «Шантеклер» (2001) — метелик
  • «Слуги й сніг» — Грюндих, судовий виконавець
  • «Сірано де Бержерак» (1992) — Ле-Бре (театр «Сатирикон»)
  • «Уявний хворий» — батько Диафуарус (театр «Сатирикон»)
  • «Лев Гурич Синичкін» — Синиця (Воронезький молодіжний театр)
  • «Мистецтво лову кролика» — Ігор (Серпуховський музично-драматичний театр)
  • «Шість кадрів шоу» — (ТелеТеатр)
  • «Любити по-російськи»

Фільмографія

ред.

Телепроєкти

ред.
  1. Дорога передача — скетч-шоу (2005)
  2. 6 кадрів — скетч-шоу (2006—2014)
  3. Нереальна історія (2011) — батько Олени Кукушкіної; Леонід Ілліч Брежнєв
  4. Навколо сміху — гість (2017)

Примітки

ред.