Домінік Радзивілл (староста книшинський)

Домінік Радзиві́лл (лит. Dominykas Radvila, пол. Dominik Radziwiłł, *1754 — †1798) — державний діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій. Відомий також як Домінік III Радзивілл.

Домінік Радзивілл
Dominykas Radvila
Народився1754(1754)
Помер1798
Аннополь
ПідданствоРіч Посполита
Національністьлитвин
Діяльністьдержавний діяч
Посадастароста книшинський
Конфесіякатолик
РідРадзивілли
БатькоОльбрахт Радзивілл
МатиАнна Кунегунда Халецька
У шлюбі зКонстанція Чапська
Кароліна Францкевич-Радзиміньська
Діти1 син і 1 донька
Герб
Герб

Життєпис

ред.

Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів, Бердичівської лінії, Несвізько-Клецької гілки. Єдиний син Ольбрахта Радзивілла, старости річицького, і Анни Кунегунду Халецької. Народився 1754 року. Здобув домашню освіту. Разом з батьком доєднався до Барської конфедерації. У 1773 році, ймовірно, вимушений був залишити Річ Посполиту. Після повернення у 1776 або 1777 році одружився з представницею роду Чапських.

У 1784 році після смерті тестя отримав староство книшинське. Згодом розлучився з першою дружиною й оженився на Кароліні Францкевич-Радзиміньській. У політичних справах обрав помірковану позиції. 1794 року не підтримав повстання Тадеуша Костюшка. Більше уваги приділяв розбудові маєтку Аннополь, де помер 1798 року.

Родина

ред.

1. Дружина — Констанція, донька Томаша Чапського, старости книшинського.

Діти:

2. Дружина — Кароліна Францкевич-Радзиміньська.

Діти:

  • Олександр (1794—1863), полковник Війська Польського. Від другої дружини Анели Можковської мав сина Вільгепьма Тройдена (1830 – 1883), на якому згасла Бердичівська лінія Радзивіллів.

Джерела

ред.
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
  • Афтанази Р. До питання про власників Бердичева. // Бердичівська земля в контексті історії України: Науковий збірник «Велика Волинь: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині». — Т. 19 / Відп. ред. M.Ю. Костриця. — Житомир: М. А. К., 1999. — с. 77.