Домбровицький повіт
Домбровицький повіт (рос. дореф. Домбровицкій уѣздъ[1]), або Домбровицький округ (рос. дореф. Домбровецкій округъ[2]) — повіт Волинського намісництва Російської імперії у 1795—1797 роках. Центром повіту було місто Дубровиця.
| Домбровицький повіт | ||||
|
| ||||
| Губернія | Волинське намісництво | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Домбровиця | |||
| Створений | 5 (16) липня 1795 | |||
| Скасований | 29 серпня (9 вересня) 1797 | |||
Історія ред.
.jpg)
.png)
1 (12) травня 1795 року на землях Речі Посполитої, анексованих у 1793 і 1795 роках Російською імперією і включених до Брацлавської та Заславської губерній і Кам'янецької області, створені Волинська, Брацлавська і Подільська губернії[3], які в наступних офіційних документах часто також називали намісництвами[2].
5 (16) липня 1795 затверджений поділ Волинської губернії (намісництва) на 13 округів, одним з яких став Домбровицький округ (повіт)[2], а його центром — місто Домбровиця[4]. 22 січня (2 лютого) 1796 року імператорським указом були затверджені герби повітових міст новостворених губерній, серед яких і герб Домбровиці[5].
Серед поселень повіту були: Домбровиця, Бережниця, Висоцьк, Річиця, Озери, Хилін, Біле, Єльне, Тріскині, Тутовичі, Кричильськ, Зульня, Тельчі, Острів, Рафалівка, Чарторийськ, Колки та інші[6]. Повіт межував з Ковельським (на заході), Луцьким, Рівненським (на півдні), Новоград-Волинським (на сході) повітами та з Мінським намісництвом на півночі[6].
Указом від 12 (23) грудня 1796 року російський імператор Павло I затвердив новий поділ країни на губернії, однією з яких була Волинська губернія[7]. Указом від 29 серпня (9 вересня) 1797 року затверджено нові межі Волинської губернії, за якими через те, що населення повіту становило менш як 40 тис. осіб, Домбровицький повіт і місто Домбровиця стали заштатними й задля зручності приписані спочатку до сусіднього Луцького повіту[8][1], а пізніше — до Рівненського повіту[9][10].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Указ № 18117 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 24 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 706—710.
- ↑ а б в Указ № 17352 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 727—728.
- ↑ Указ № 17323 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 691—692.
- ↑ Указ № 17354 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 728.
- ↑ Указ № 17435 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 859—862.
- ↑ а б Карта Волынскаго Намѣстничества Раздѣленная на 13. Уѣздовъ. Атласъ Россійской имперіи, Состоящій изъ. 52. картъ, Изданный во градѣ С. Петра въ лѣто 1796 е. а Царстованїя Екатерины. II. XXXV. е. (рос. дореф.)
- ↑ Указ № 17634 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 24 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 229—230.
- ↑ Россійской Атласъ изъ сорока трехъ картъ состоящій и на сорокъ одну Губернію Имперію раздѣляющій. Лист 18. Карта Волынской губерніи изъ 12 Уѣздовъ / Вильбрехтъ А. М.[ru]. — 1800. (рос. дореф.)
- ↑ Степанов Л. С. Дубровиця // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 260. — 15 000 прим.
- ↑ Кабузан В. М.[ru]. Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века - 1989 год : формирование этнических и политических границ украинского этноса / В. М. Кабузан; Рос. акад. наук, Ин-т рос. истории. — Москва : Наука, 2006. — С. 84. (рос.)
.jpg){kind=link}
Джерела ред.
- Указ № 17.352. Именный, данный Сенату. — О учреждении Волынской и Подольской губерний первой из 13, а последней из 12 уездов. 5 (16) июля 1795 года. // Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ), Собрание Первое. 1649—1825 гг. Санкт-Петербург, 1830. Том 23, С. 727—728. (рос. дореф.)