Відкрити головне меню
Мапа поширення докерамічного неоліта

Докерамічний неоліт — відтин часу раннього неоліту, до якого відносяться деякі культури Близького Сходу, локалізовані в регіоні родючого півмісяця. Їхнім попередником є ​​мезолітична Натуфійська культура.

Початком докерамічного неоліту вважається поява сільського господарства у населення Близького Сходу. Він розпочався після закінчення останнього льодовикового періоду, а кінець його припадає на період глобального похолодання 8,2 тис. років тому.

Серед культур докерамічного неоліту розрізняють докерамічний неоліт А та докерамічний неоліт Б. Існує декілька визначний історичних споруд докерамічного неоліту: храмовий комплекс Ґебеклі-Тепе, поселення Невали-Чори та Чайоню-Тепесі у південно-східній Туреччині, місто Хирокитія на острові Кіпр а також ранні поселення у Фессалії (сучасна Греція) — Ахіллейон, Арґісса-Маґула та інші.

Для періоду докерамічного неоліту характерна відсутність кераміки, яка в цю епоху вже існувала в Японії та Китаї. Поява кераміки в регіоні збігається з початком нового періоду керамічного неоліту.

Особливий інтерес представляє Ак-Кепрюк- пам'ятка докерамічного неоліту на теренах Афганістану, оскільки він перебував на значній відстані від інших центрів докерамічного неоліту в ту епоху.

ПосиланняРедагувати