Відкрити головне меню

Гераша́ська (інша назва — Догя́ска) — високогірне озеро в Українських Карпатах, в межах Рахівського району Закарпатської області. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення (згідно з рішенням Закарпатського облвиконкому від 23.10.1984 року, № 253[1]), з площею 1,35 га, де воно фігурує як «Озеро Герешавське». Відповідальною за охорону організацією є Косівсько-Полянська сільська рада.

озеро Герашаська (Догяска)
озеро Герашаська (Догяска)
48°16′11″ пн. ш. 24°09′53″ сх. д. / 48.26999700002777161° пн. ш. 24.16489400002777899° сх. д. / 48.26999700002777161; 24.16489400002777899Координати: 48°16′11″ пн. ш. 24°09′53″ сх. д. / 48.26999700002777161° пн. ш. 24.16489400002777899° сх. д. / 48.26999700002777161; 24.16489400002777899
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Закарпатська область,
Рахівський район,
масив Свидівець
(Українські Карпати)
Геологічні дані
Тип високогірне
Розміри
Площа поверхні 0,012  км²
Висота 1577 м
Глибина максимальна 1,2  м
Довжина 0,125  км
Ширина 0,110  км
Вода
Солоність 0 г/л
Температура 10—11°C влітку °C
Басейн
Витікають річки Косівська
озеро Герашаська (Догяска). Карта розташування: Закарпатська область
озеро Герашаська (Догяска)
озеро Герашаська (Догяска)
озеро Герашаська (Догяска) (Закарпатська область)

озеро Герашаська (Догяска) у Вікісховищі?

Озеро лежить на дні льодовикового кару, при північно-східному схилі гори Догяска (1761 м), що у масиві Свидівець, на висоті 1577 м над р. м.

Довжина озера — 125 м, ширина — 110 м, площа — 1,2 га, глибина — до 1,2 м. Улоговина має форму неправильного прямокутника, обмежена широким моренним валом. Північні береги заросли осокою. Живиться переважно сніговими водами. Температура води влітку низька (у червні +10 °C, +11 °C). Водоростей мало, з фауни найпоширеніші мікроскопічні ракоподібні.

В озері бере початок річка Косівська.

Найближчі населені пункти: село Чорна Тиса, село Косівська Поляна.

ФотографіїРедагувати

 
Вигляд на озеро Догяска з головного хребта Свидовецького масиву

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 2015-11-18. Процитовано 2015-11-17. 

ДжерелаРедагувати