Добросовісний набувач

Добросовісний набувач — набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати.

Римське право допускало вилучення майна у добросовісного набувача через віндикаційний позов. Сама можливість віндикації і її послідовного проведення створювало загальну невпевненість в торговому обороті: покупець ніколи не міг бути впевнений в тому, що він став власником. Завжди залишалася можливість, що з'явиться якась особа, яка доведе своє право власності на річ і відбере її собі.

Посилання

• Добросовісний набувач [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Добросовісний набувач майна // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 223. — ISBN 978-617-7627-10-3.