Віндикація
Віндикація, віндикаційний позов (від лат. vindico — «захищаю, заявляю претензію, вимагаю») — позов власника про витребування речі з чужого незаконного володіння. Іншими словами, віндикаційний позов — це позов власника до володіючого невласника про повернення майна.
Згідно з римським правом власник міг відібрати річ назад за допомогою позову про власність (vindicatio: «ubi rem meam invenio, ibi vindico» («де мою річ знаходжу, там її віндикую[1])) навіть у добросовісного набувача.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ віндикувати // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Посилання ред.
- Віндикація [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Індивідуально визначена річ [Архівовано 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Кондикція [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.