Добржанська Любов Іванівна

радянська актриса театру і кіно

Любо́в Іва́нівна Добржа́нська (24 грудня (6 січня) 1905, Київ — 3 листопада 1980, Москва) — радянська актриса театру і кіно. Лауреат Сталінської премії (1950). Народна артистка СРСР (1965).

Добржанська Любов Іванівна
Народилася 24 грудня 1905(1905-12-24)
Київ, Російська імперія
Померла 3 листопада 1980(1980-11-03)[1] (74 роки)
Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство  СРСР
Діяльність акторка, співачка
Роки діяльності з 1924
IMDb nm0229874
Нагороди та премії
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Сталінська премія

Життєпис ред.

Закінчила студію при Київському театрі російської драми імені Лесі Українки (1924).

З 1934 р. працювала у Центральному театрі Радянської Армії в Москві.

Знімалася в кіно з 1952 р.

Похована в Москві на Ваганьковському кладовищі[2].

Пам'яті Любові Добржанської знято два російських документальних фільми: «Любовь Добржанская» (2005, Дарьял-ТВ) з циклу «Как уходили кумиры» i «Любовь Добржанская» (2008) з циклу «Острова» (телеканал Культура)[3].

Племінниця — Софія Добржанська — відома українська піаністка, педагог.

Звання і нагороди ред.

Фільмографія ред.

Грала у фільмах[4][5]:

Примітки ред.

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Некрополь Ваганьковского кладбища. Москва: Добржанская Любовь Ивановна. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 13 червня 2012. 
  3. Добржанская Любовь. 100 лет со дня рождения. Архів оригіналу за 15 вересня 2012. 
  4. IMDb.com: Lyubov Dobrzhanskaya. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 13 червня 2012. 
  5. Кино-Театр.ру: Добржанская Любовь Ивановна (фильмография). Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 13 червня 2012. 

Література ред.